Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №593 від 07.03.2013p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#Мрії збуваються

Ціна щастя – життя

Кожна романтично налаштована дівчина очікує зустріти принца. Якщо не на білому коні і в блискучих обладунках, так на шестисотому “Мерсі” і в костюмчику від кутюр - час іде, вимоги до принців змінюються. Маша теж мріяла про свого принца, тільки він їй чомусь представлявся капітаном корабля в білосніжному кітелі: статний, мужній, з обвітреним морськими вітрами обличчям і сильними трудящими руками моряка.

Не моряки і не капітани були їй просто нецікаві. Поруч з педінститутом, де вона навчалася на викладача молодших класів, знаходилося військово-морське училище. Курсанти снували повз інститут, розбурхуючи уяву Маші: хто з них стане її капітаном? Потім почалася війна. І всі хлопці-курсанти пішли на фронт, й її капітан теж разом з ними. Маша недовго думала, перш ніж подати заяву з проханням йти медсестрою. Пройшовши тижневі курси підготовки, вона опинилася в епіцентрі війни.

Роки війни. Скільки про них вже написано і сказано... Маша ціпеніла від жаху і глохла від гуркоту снарядів та куль. І тільки якесь тупе, але від цього не менш прекрасне і благородне, почуття обов’язку змушувало її повзати під ворожим вогнем, перетягуючи поранених в укриття.

Поранення. Рано чи пізно це повинно було трапитися. Машу разом з її підопічними бійцями переправляють у тил. У госпіталь. Після одужання до самого кінця війни Маша так і пропрацювала в госпіталі медсестрою.

Коли закінчився цей чотирирічний кошмар, молода жінка повернулася до рідного міста, Ялти. Стала працювати спочатку у вечірній школі, навчати робочу молодь, а потім, через десять років, Марія Львівна, як її називали учні, стала викладати дітям. Протягом усіх цих років, таких важких і тривожних, наполовину голодних, єдиною її розрадою було море. Вона виходила на набережну, сідала на лавку і дивилася в далечінь. Так уже повелося, що не заладилося в особистому житті з самого початку. Примарний капітан ревниво охороняв честь і вірність своєї коханої і не давав нікому підійти до неї. Як тільки на горизонті з’являвся потенційний кавалер, він шепотів їй на вухо: “Ти тільки подивися на нього - штани не відпрасовані, туфлі в позавчорашньому бруді... А говорить як: два слова зв’язати не може, і те - все про себе і про себе... Та й до чарки аж надто не байдужий...”.

У школі було добре. Учні її дуже любили. Навіть закінчивши школу, відвідували її будинок. При цьому завжди, як приходили, дарували макети кораблів, і не тільки з яскраво-червоними вітрилами. Марія Львівна знала, що за очі учні називають її Асоль. Але не ображалася, навпаки, це добре прізвисько живило її дівочі мрії. Тільки ось Асоль дочекалася свого капітана Грея, будучи ще зовсім молоденькою і прекрасною, а Марія Львівна вже через рік на пенсію піде. На обличчі сітка зморшок, сплетена з прожитих років, за плечима ціле життя, а в душі... У душі вона все та ж романтична і мрійлива Машенька, що з таємним захопленням задивлялася на курсантів і червоніла від їх ненавмисних ковзних поглядів. На пенсію Марію Львівну проводжали з почестями, з повагою і жалем - хороша людина, гідний педагог, Заслужений вчитель України йде з колективу. Таку людину не зможе замінити, мабуть, ніхто. Всі говорили красиві і добрі слова, плакали, обіймали Марію Львівну, дарували квіти та подарунки, було приємно й сумно. Школа з її радощами і бідами, з її буднями і святами стала величезною частиною її життя. Що чекало її попереду? Тиха однокімнатна квартирка, заставлена макетами кораблів, книжечка “Червоні вітрила” на столі та самотні прогулянки набережною.

Після урочистих проводів Марія Львівна пішла додому, а дорогою завернула до моря. Тримаючи в руці оберемок квітів і сумку з подарунками, вона повільно підійшла до своєї лавочки і важко опустилася на неї. Тільки зараз вона усвідомила, що стала нікому не потрібною, і ці думки старили її буквально посекундно. Механічно вона обривала пелюстки з букетів і кидала їх на землю, а з очей текли зрадницькі сльози. І раптом вона почула низький чоловічий голос: “Обсипала додолу пелюстки від нещастя або від туги. Обсипала і чекала когось, а у двірника була робота...”

- Чиї? - Механічно запитала Марія Львівна, маючи на увазі вірші.

- Експромт, - відповів голос. - Ви ось тут пелюстки обсипаєте і нас заодно без роботи не залишаєте. Марія Львівна підняла очі і побачила перед собою двірника з мітлою, який дивився на неї трохи суворо і погладжував рукою свої шикарні вуса.

- Вибачте, я ненавмисно, - зніяковіла вчителька.

- Та нічого, смітіть, мені навіть подобається. Я побачив вас здалеку й подумав - чи не здається мені це: прекрасна жінка, вся усипана квітами сидить одна, дивиться на море і плаче...

Так відбулося їхнє знайомство. Марії Львівні здавалося, що так не буває. Вона вже занадто стара, щоб закохуватися. Але це сталося. Щодня вона чепурилася, ретельно вкладала своє сиве, але все ще густе і блискуче волосся у високу зачіску, капала духи на зап’ястя і летіла на набережну. Перше в її житті почуття, таке сильне і прекрасне, наповнило її по самі вінця, немов вершковий крем. А там, на її лавці, вже сидів, попихкуючи люлькою, двірник. На лавочці лежали квіти, а біля дерева стояла мітла.

І щоразу Матвій Тимофійович починав своє вітання у віршах і трохи помпезно підносив букет своїй прекрасній дамі. Вони бродили парком до самої темряви, розмовляли, читали вірші, сміялися і молоділи на очах. Матвій Тимофійович зізнався, що теж на пенсії, а двірником пішов підробляти, щоб не нудно вдома сидіти було. Діти вже повиростали й роз’їхалися хто куди, а дружину поховав ще шість років тому. Романтичні прогулянки тривали два місяці, а потім... В один прекрасний серпневий вечір Матвій Тимофійович, стоячи на одному коліні, як середньовічний лицар, урочисто запропонував Марії Львівні свою руку і серце. Справжній сюрприз чекав на шістдесятирічну Асоль у день реєстрації шлюбу. Коли вона вийшла з дому в прекрасній рожевій сукні з гілочкою жасмину в сріблястому волоссі, побачила, що біля під’їзду чекає біла “Волга”, а її наречений... Її дорогий двірник Матвій Тимофійович виявився... адміралом у відставці. У день весілля він був при повному параді: у білому кітелі і з орденами на грудях. Звичайно, навіть якщо б він все життя пропрацював двірником, це нічого б не змінило у їхніх стосунках. Але Машенька, яка прокинулася в Марії Львівні, не думала про це: вона була безмежно, нескінченно щаслива і прошепотіла Матвію Тимофійовичу:

- А знаєте, мій капітане, мрії мають дивну властивість збуватися!

“Я не знаю, - пише Марія Львівна у своєму листі, - скільки нам відміряно в цьому житті щастя, але я не проміняю своє життя ні на яке інше. Я розумію, що стати такою щасливою можна тільки дізнавшись ціну справжнього щастя. А ціна йому - життя”.

07.03.2013


Переглядів: 7

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (480)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (430)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (375)
4. Догляньте мене до смерті [278] (343)
5. Розклад руху автобусів [253] (309)
6. Моє місто - найкраще [427] (284)
7. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (282)
8. Секс із мусульманином [271] (262)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (252)
10. Стогін покотився яром [862] (230)
11. Гірше звіра… [861] (218)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (203)
13. Що варто знати про штамбову малину: [862] (199)
14. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (198)
15. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (197)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (123)
2. Хіба ми зустрічалися? (120)
3. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (118)
4. Чоловік побив двох поліцейських (116)
5. Вбив через необережність (112)
6. На Рокитнівщині втопилася школярка (111)
7. Смерть «Короля рок-н-ролу» (111)
8. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (110)
9. Ковалець, чи Бакалов? (109)
10. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (108)
11. У Костополі автомобіль злетів у кювет (108)
12. Зірки-друзі: знаменитості, (108)
13. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (107)
14. 12 причин не поспішати викидати сміття (107)
15. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (105)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс