Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №595 від 21.03.2013p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Мистецтво управління

Головне завдання менеджменту – генерування людської енергії

Головне завдання менеджменту – генерування людської енергії

Леонід КОЖУШКО: “Українські виші повинні готувати кадри сучасних менеджерів, якщо ми не хочемо бути і далі державою-маргіналом”

Розмова з доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування Леонідом КОЖУШКОМ (на фото) виявилася тривалою та змістовною. Незважаючи на велику зайнятість (Леонід Федорович готував доповідь на міжнародну науково-практичну конференцію, яка невдовзі має відбутися у столиці Болгарії на базі Софійського лісотехнічного університету за участю науковців із 20 країн Європи), він знайшов час, аби розповісти нашим читачам, що головним завданням менеджменту як стимулятора економічного і соціального розвитку суспільства є, за словами визначного американського вченого-економіста Пітера Друкера, генерування людської енергії та надання їй напрямку. На кожній лекції професор нагадує студентам факультету менеджменту НУВГП аксіому Друкера: “Розвиток є швидше справою людської енергії, ніж економічного багатства”.

“Складність завдань стимулює захисні

сили нації”

- Складність завдань і відповідей на виклики нерідко стимулює захисні сили нації та долає нездоланне. Взяти хоча б Китай, - наголошує Леонід Федорович. - Держава зуміла залучити масштабні інвестиції та інновації у виробництво, що забезпечило вихід китайської економіки на лідируючі позиції у світі. За прогнозами академіка Пахомова, США більше не будуть економічним і політичним лідером світу. Натомість, країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка) мають дуже велику перспективу в економічному розвитку, яка підкріплюється їхніми ресурсними можливостями й “особливим ставленням до демократії”. На мою думку, криза - це не тільки трагедія, а й поштовх до розвитку за умови, якщо обрати ефективну модель розвитку економіки, в якій ми маємо враховувати й екологічний аспект. Прогрес суспільства у багатьох успішних країнах в сучасних глобалізаційних умовах визначається тотальним і повсюдним запровадженням нових методологій організації та менеджменту, а саме: менеджмент і адміністрування, проектний менеджмент, екологічний менеджмент, менеджмент якості, менеджмент персоналу, міжнародний менеджмент, інвестиційний та інноваційний менеджмент тощо.

- Що спонукало в 90-х роках рівненський “водник” освоїти підготовку фахівців, здавалось би, невластивого для технічного вишу профілю - менеджерів-економістів?

- Перехід національної економіки на ринкові умови господарювання на початку 90-х років змусив замислитися над питанням підготовки кадрів управлінців. Адже перед країною гостро постала проблема впровадження нових форм і методів управлінської діяльності, формування у майбутніх організаторів виробництва нової філософії бізнесу, вміння перемагати у конкурентній боротьбі. У 1994 році в Україні розпочалося реформування вищої освіти з метою інтеграції до світової освітньої системи. Було переглянуто концепцію підготовки економістів і, згідно з постановою Кабміну України від 18 травня 1994 року, відкрито 12 спеціальностей з напряму “Менеджмент”, відповідно до основних сфер діяльності та управлінських процесів.

У 1998 році в університеті з метою підготовки менеджерів-економістів був створений факультет менеджменту та започаткована кафедра менеджменту, яку я очолюю вже більше 12 років. На кафедрі працюють 20 викладачів, з них 14 мають вчені звання та ступені. Наш колектив забезпечує якісну підготовку фахівців за спеціальністю “Менеджмент організацій” за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” згідно з вимогами

Болонської світової освітньої системи.

Кафедра акредитована за найвищим IV рівнем, що дозволяє вишу - єдиному на Рівненщині - готувати висококваліфікованих магістрів за програмою підготовки “Управління проектами” та новою - дуже необхідною для вітчизняних підприємств! - спеціальністю “Менеджмент інноваційної діяльності”. Варто відзначити, що ми готуємо менеджерів-економістів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) за професійними спрямуваннями, які дозволяють випускникам працювати як на ринку товарів і послуг, так і в промислових та будівельних організаціях, в агробізнесі та природоохоронних організаціях.

“Менеджер - це водночас композитор і диригент”

- Нині термін “менеджмент” набув широкого поширення в управлінській і науковій лексиці. Існує безліч його дефініцій, сформульованих закордонними і вітчизняними вченими. Які з них заслуговують найбільшої уваги?

- Дійсно, у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі можна знайти чимало авторських визначень менеджменту. До речі, цей термін походить від англійського слова “management”, що означає управління, керування. Автором найкращої, на мою думку, дефініції є Пітер Друкер - американський вчений австрійського походження; економіст, публіцист, педагог, один з найвпливовіших теоретиків менеджменту XX століття. За його словами, “МЕНЕДЖМЕНТ - це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу”. Йому ж належить крилата фраза: “Менеджер - це водночас композитор і диригент”.

Звісно, сучасний менеджмент - це і мистецтво управління, і певні навички та вміння повести за собою людей, і спосіб та манера спілкування з людьми в колективі для досягнення стратегічних завдань та результативності організації. Окрім цього, менеджер повинен володіти концептуальним мисленням та технічними навичками. Менеджмент сьогодні - це визначальний і універсальний вид професійної діяльності, від якої безпосередньо залежить розвиток суспільства. Саме тому весь навчальний процес на факультеті менеджменту спрямований на підготовку фахівців-менеджерів, які б мали підприємницький талант та творчі здібності, вміли працювати в команді, володіли лідерськими якостями та творчо підходили до вирішення проблем. “Люди, продукт, прибуток” - до цих трьох понять, зрештою, зводиться вся діяльність менеджера”, - вважає автор книги “Кар’єра менеджера” Лі Якокка, який свого часу обіймав посади президента компанії Ford та голови правління корпорації Chrysler.

- Ваш погляд на стан менеджмент-освіти в Україні.

- Особливістю менеджмент-освіти в нашій державі є те, що її функціонування в умовах ринкової економіки потребує створення якісно нової системи підготовки кваліфікованих кадрів для роботи в конкурентному середовищі. Сьогодні понад 250 навчальних закладів різних форм акредитації готують фахівців напряму “Менеджмент”. Кафедра менеджменту НУВГП є однією із провідних кафедр у нашій країні, яка, використовуючи галузеві стандарти, розробила свої варіативні стандарти для наших спеціальностей і готова забезпечити гармонійність змісту підготовки фахівців за національними та європейськими стандартами освіти, академічну свободу студентів відповідно до принципів мобільності та безперервності освіти.

Майбутні менеджери-економісти, згідно з навчальним планом, вивчають дисципліни за відповідними блоками: гуманітарний (культурологія, психологія управління, конфліктологія, етика ділового спілкування); економіко-фінансовий (економіка та фінанси підприємства, бухгалтерський облік та аудит, податки та податкова система); правознавчий (трудове, підприємницьке та господарське право) та управлінські дисципліни. Крім того, наші студенти проходять під час навчання виробничу практику на підприємствах різних форм власності. Колектив кафедри також здійснює комплексну навчально-методичну діяльність в Інституті післядипломної освіти за спеціальністю “Менеджмент організацій”.

“Україні необхідна критична маса якісно нових людей”

- Де можуть працевлаштуватися випускники Вашої кафедри?

- Мені (напевне, як не кожному завідувачу кафедри) приємно констатувати, що випускники НУВГП сьогодні користуються стабільним попитом на ринку праці. Диплом менеджера-економіста дає їм можливість працювати як на посаді менеджера, так і на посаді економіста на підприємствах різних форм власності. Можливо, не завжди після закінчення університету вони можуть працевлаштуватися на ті керівні посади, які б хотіли займати, але роботу за фахом знаходять усі. Дехто, створивши власний бізнес, займається підприємницькою діяльністю. Кращих випускників залишаємо в аспірантурі, яка діє при кафедрі.

- І наостанок, Леоніде Федоровичу: як досягти змін усередині країни?

- Для повної трансформації України необхідна критична маса якісно нових людей та не менше 15 років, що дозволить повністю змінити політичну, економічну і соціальну системи країни. Таку думку висловив відомий професор, один із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, дійсний член Римського клубу, Всесвітньої академії мистецтва та науки, учасник ініціативної групи “Першого грудня” Богдан Гаврилишин на зустрічі зі студентами Київської школи економіки. За його словами, серйозно трансформувати країну зможуть тільки ті, кому нині по 20-35 років, усі наші зусилля мають бути спрямовані на якнайкращу підготовку цього покоління і орієнтацію його на важливі життєві цілі. На створення такого креативного активу цілеспрямовано працює колектив Національного університету водного господарства, факультет менеджменту і, зокрема, очолювана мною кафедра. Завершуючи розмову, зазначу, що нинішня криза - це криза цінностей, яка змушує людей переглянути пріоритети, якими вони керуються в житті. Будьмо оптимістами, згадуючи слова американського мільйонера Харві Маккея: “Якщо життя штовхає і б’є тебе - хай це буде тільки вперед!”.

КОЖУШКО Леонід Федорович - доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту НУВГП, член Науково-методичної комісії з менеджменту та адміністрування при МОН України, член Експертної ради ДАК України з менеджменту і торгівлі, експерт ДАК України. Дійсний член Академії будівництва України. Автор понад 270 наукових та науковопедагогічних праць, у тому числі 7 монографій, 8 підручників, 16 авторських свідоцтв, патентів та наукового відкриття.

“Для мене ефективна країна має чотири характеристики: повна політична свобода; певний рівень економічного добробуту всього населення; соціальна справедливість; співжиття з природою, а не її експлуатація, руйнація і засмічення. На цих цінностях побудовані Норвегія, Швеція, Швейцарія, Канада, Австрія і Німеччина”.

Богдан ГАВРИЛИШИН,

радник кількох Президентів України,

прем’єр-міністрів та Голів Верховної Ради

Факультет менеджменту Національного університету

водного господарства та природокористування

33028, м. Рівне, вул. Приходька, 75, навч. корпус № 2, к. 274; тел.: (0362) 23-00-95;

e-mail: faculty_management@nuwm.rv.ua

21.03.2013Спілкувався Олександр ОЛЬХОВИК



Рівне-Ракурс №10 від 21.03.2013p. 
На головну сторінку