Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №596 від 29.03.2013p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#Цікаві люди з Тетяною Хвиль

Не Анна Кареніна, але радянський скарб

Не Анна Кареніна, але радянський скарб

Вона увійшла в історію кінематографа як виконавиця двох ролей, хоча зіграла у більш ніж 20-ти фільмах. Вічно юна Вероніка з картини “Летять журавлі” і загадкова Анна Кареніна - такою її запам’ятало не одне покоління телеглядачів. Вона не хоче гнівити Бога і говорить, що щаслива, хоча на її долю випало чимало випробувань. Можливо, навіть занадто для однієї людини.

Після того, як Тетяна Самойлова зіграла Вероніку, вітчизняні критики буквально пришили її до стовпа осуду: мовляв, патлата, ноги босі, та й грає бездарно. Голова держави, Хрущов, висловився ще більш жорстко: “Повія”. А через рік фільм “Летять журавлі” одержав Золоту пальмову гілку на Канському фестивалі.

Пабло Пікассо, який писав портрет актриси в Парижі, сказав напередодні урочистого дня: “Сьогодні ви йдете бруківкою, і вас ніхто не знає. А завтра ви - зірка, та їдете на зірковому автомобілі в зіркове місто”. Помилився великий художник. “Зіркове місто” Тетяни Самойлової виявилося маною, а її шлях - дорогою в нікуди. Але це було потім. А того ясного ранку, коли Тетяна прокинулася знаменитою, світ посміхнувся юній зірці. Їй було лише 24 роки, але якими насиченими вони вийшли, ці перші 24 роки Тетяниного життя! Йдучи набережною Круазетт і дивлячись своїми незвичайними, трохи розкосими очима на юрби шанувальників, Тетяна Самойлова подумки прокручувала своє життя.

Де ж воно, головне, те саме зерно, яке зараз дає сходи? Дитинство, школа, кохання, зрада? А може, вчителі?

Першим і найголовнішим її вчителем був, звичайно ж, батько. Великий актор Євген Самойлов багато знімався, його знала вся країна. Не дивно, що маленька Тетянка також вирішила стати актрисою. Батько посміхався і ласкаво промовляв: “Будеш, обов’язково будеш”. У ці шкільні роки фортуна взагалі часто посміхалася їй: люблячі батьки, гарний клас, учителі рідної московської школи №124, які стали справжніми друзями. Була ще балетна школа, заняття в якій дозволяли почуватися гнучкою і легкою, і це відчуття збереглося в ній аж до старості. Взагалі, в юної Тетяни Самойлової любові було чимало, ніби в цю ранню пору життя доля вирішила щедро висипати їй весь запас щастя.

Нове випробування - і знову перемога: з першої спроби вона вступила до відомої “Щукинки”. А через кілька місяців найгарніший студент курсу Василь Лановий, за яким бігали практично всі дівчата, якось підстеріг Самойлову і спитав, збентежено і прямолінійно: “Хто ти?” Відповідь була такою ж бентежною: “Я - дочка тата й мами”. З цього дивного діалогу почалося її найбільше в житті кохання.

“Це була якась мана, - згадувала актриса. - Смішно так розписалися! Зустрілися біля Боткінської лікарні, віддали паспорти в ЗАГС на реєстрацію. Купили одне одному невигадливі подарунки (він мені - майку, я йому - труси) та вирушили додому. Щасливі були до нестями”.

Мешкали молодята в крихітній кімнатці у квартирі Самойлових. Жили дуже скромно, перебиваючись на студентську стипендію. Незабаром Тетяна завагітніла, але утримувати дитину їм не було на що, довелося робити аборт. Тетяна Євгенівна до сьогодні пам’ятає, як вона захлинулася від сліз, коли лікар показав їй те, що могло стати її дитиною. Однак їх красиве кохання продовжувалося. Після “Павла Корчагіна” Василь став знаменитим, багато їздив по світу. Зустрічі, розставання, нескінченна ніжність, якась особлива, вдумлива пристрасть. Так проминуло шість років...

Спочатку прийшов успіх, потім удар, можливо, найсильніший у житті. Успіх - запрошення знятися у фільмі “Летять журавлі”. Роль дісталася Тетяні дуже просто. Яскраву студентку помітила асистентка Калатозова і привела на “Мосфільм”. Затверджений виконавець головної ролі Олексій Баталов, побачивши Саймолову, не втримався: “Та це ж і є Вероніка!”

Роль була складна: потрібно було показати п’ять років життя героїні. Але Калатозов жартував, говорячи: “Не бійся, старою ти не будеш. Вероніку в старості знімати не будемо. Ти будеш вічно юною”.

Фільм знімали шість місяців. Графік був виснажливий - працювали з 8 ранку до півночі. Тетяна, дитина війни, і без цього все життя на таблетках. Не дивно, що старі хвороби загострилися: після кожного дубля актрисі робили уколи. Ціна на завзятість була високою: після зйомок Тетяна потрапила до лікарні, їй зробили операцію на легені й пошкодили плевру. Коли ніжно коханий чоловік Василь Лановий приїхав до неї в лікарню, він не впізнав своєї Тетяни: замість колишньої красуні він побачив апатичну істоту зі згаслим поглядом. “Більше нічого не хочеться”, - сказала вона тихо. Подружжя довго плакало, обійнявшись, потім Лановий поїхав... і більше не повернувся. Незабаром з’ясувалося, що він збирається до Китаю, а потім - узагалі жодних звісток.

Розставання з першим коханням Тетяна пережила дуже важко. Здавалося - скінчилося життя. Потім були Канни, її перший фантастичний тріумф, але рана не загоювалася. Їм судилося зустрітися ще раз. Але цього разу - на знімальному майданчику. В “Анні Кареніній” він був її партнером, грав Вронського. Вони грали любов, але тепер лише грали, проте не любили...

Однак життя тривало. Після сенсаційного рішення Канського журі, що приз за кращу жіночу роль присудило радянській актрисі, а не блискучій Софі Лорен за картину “Любов під в’язами”, її не просто вітали як справжню зірку. Відкривалися найсерйозніші творчі перспективи. Тетяна одразу ж одержала блискучу пропозицію зіграти у французькому фільмі “Анна Кареніна”, де її партнером мав бути сам Жерар Філіп. Вона, звичайно ж, погодилася, але в керівників радянської делегації була своя думка: “Ти - радянський скарб”, - сказали їй і заборонили вести будь-які переговори із західними кінематографістами. “Вони обшукували мої валізи, - згадувала актриса. - Просто при мені розривали їх, перебирали одяг - перевіряли, чи не збираюся залишитись. А якби я пішла всупереч їм - моя доля могла б скластися зовсім інакше...”

Утім, попрацювати із зарубіжними колегами Самойловій все-таки вдалося - 1961 року. Після ролі в угорському фільмі “Альба-Релігія” вона повернулася до Москви з розкішними уборами й автомобілем “Опель” - нечуваною на ті часи розкішшю. “Це були найщасливіші дні мого життя, - говорить актриса, - не лише творчого, але й особистого. Після розставання з Василем у мене було багато прихильників, особливо чомусь серед іноземців. Усі приїжджали до мене додому з кошиками персиків, величезними букетами. Але я нікому не вірила, всім відмовляла”.

Вона не могла забути Василя. Приймала залицяння, насолоджувалася увагою чоловіків, але... не любила. Не любила, поки не зустрівся він - письменник Валерій Осипов. І тьохнуло, розтануло крижане серце красуні Снігуроньки. Тетяна, ніби прокинулася, знову почала дихати й великими ковтками пити радість життя. Валерій був відомим письменником, і до того ж заможним. Тетяна дарувала йому натхнення, стала його музою. Де б він не перебував, закидав її телеграмами найромантичнішого змісту: “Я дарую тобі Сибір!”, “Я дарую тобі проліски!”, “Ти - моя дорога - єдина!”

Але була проблема, що зводила нанівець це нестямне кохання: Тетяна не могла завагітніти. Було два важкі викидні, а нормальна вагітність не вдавалася. Незабаром Валерій почав від’їздити все частіше і захоплені телеграми музі надсилав усе рідше. Вони розсталися.

Згодом у Тетяни був ще один шлюб - з цирковим адміністратором Едуардом Мошковичем, який був молодший за неї на 15 років. Молодий чоловік вирішив, що його дружина цілком може бути спонсором: відома актриса, нехай забезпечує сім’ю. При цьому він вимагав гарячого обіду і чистої білизни: адже вона жінка, отже, нехай і господарство веде! “Дурний мужик”, - сказала про нього Тетяна згодом. Звичайно ж, вони розсталися. Але результатом цього шлюбу був довгоочікуваний син. “Моє життя поділяється на дві ери - до народження дитини й після. Я народжувала важко - пологи тривали 12 годин, втратила багато крові. Дитина була дуже великою: 57 см, 4900 - вага. Богатир!”

Свого улюбленого рідного богатиря Тетяна ростила сама. Вклала в Дмитрика всю любов, усю відданість, все те, чого не дібрала у стосунках з чоловіками. А Дмитрик підріс і безапеляційно заявив: “Я не буду тут жити”. І поїхав до Америки. Вступив на медичний факультет Мічиганського університету, одружився на американці. А потім зателефонував мамі в Росію і сказав: “Я більше не повернуся”.

І залишилася Тетяна одна. Грошей, щоб поїхати до сина, у неї не було, а кохана дитина, як видно, не поспішала пропонувати мамі допомогу. Двокімнатна квартирка неподалік від Будинку кіно і мрія побачити сина - от і все, що залишилося у колись знаменитої та обожнюваної жінки. Тетяна Самойлова рідко дає інтерв’ю, рідко з’являється на люди. Якось вона сказала страшну фразу: “Я знялася у двадцяти фільмах, а потім зрозуміла, що все пройшло повз...”

Дозволимо собі заперечити. Багато, але не все. Залишилася в історії кінематографа і в наших серцях вічно юна Вероніка, прекрасна і загадкова Анна. А в самої Тетяни Євгенівни - спогади, світлі й добрі. Дивна річ - наша пам’ять! Ми забуваємо страждання і біль, натомість пам’ятаємо все хороше. От і Тетяна Самойлова вважає себе щасливою людиною. В одному інтерв’ю вона сказала: “Я вдячна своїм батькам за те, що вони дали мені життя. Я вдячна своїм учителям за їх мудрість, доброту і безкорисливу працю. Я вдячна своїм чоловікам. Адже я сформувалася як жінка і мати. І я вдячна своїм глядачам. Їх любов до сьогодні гріє мене. Ні, що не кажи, я - щаслива людина”.

29.03.2013


Переглядів: 8

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (435)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (352)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (311)
4. Догляньте мене до смерті [278] (279)
5. Розклад руху автобусів [253] (251)
6. Моє місто - найкраще [427] (241)
7. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (241)
8. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (197)
9. Гірше звіра… [861] (189)
10. Секс із мусульманином [271] (188)
11. Стогін покотився яром [862] (186)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (172)
13. Що варто знати про штамбову малину: [862] (170)
14. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (167)
15. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (167)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (64)
2. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (59)
3. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (57)
4. Хіба ми зустрічалися? (57)
5. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (57)
6. На Рокитнівщині втопилася школярка (56)
7. Як захистити смородину від шкідників (56)
8. Чоловік побив двох поліцейських (56)
9. 12 причин не поспішати викидати сміття (56)
10. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (55)
11. У Костополі автомобіль злетів у кювет (55)
12. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (55)
13. У Рівному вислідили «автоспеціаліста» (54)
14. Вбив через необережність (54)
15. Смерть «Короля рок-н-ролу» (53)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс