Першотравнева монстрація в Рівному

Так, 1 травня цього року рівняни мали змогу спостерігати незвичну картину - узбіччям центральної вулиці міста крокувала колона молоді з досить незвичними гаслами, хором вигукуючи напрочуд дивні лозунги “Рятуйте жаб-мандрівниць!”, “Хто вкрав танк?”, “Куплю чесну владу!”. Декому, напевно, здалося, що молодь з’їхала з глузду, інші вважали це черговою провокацією різних політичних сил. Адже колона вперто йшла у напрямку майдану Незалежності, де в цей же час відбувався інший мітинг - під червоними прапорами. Складалося враження, що ось-ось дві демонстрації зустрінуться і розпочнеться сутичка, але на подив, колона повернула в напрямку Чайкіної алеї, і ті з перехожих, які потирали руки в очікуванні інциденту, впіймали облизня.

Як згодом розтлумачили ініціатори дивного проекту, назва “монстрація” походить від слова “демонстрація”. На думку організаторів, приставка “де” у слові демонстрація несе негативне навантаження на кшталт слів “демотивація”, “девальвація”. За задумом, це масова художня акція у формі демонстрації з гаслами і транспарантами, які учасники використовують як основний засіб комунікації зі спостерігачами та один з одним.

Піддаючи сумніву політичні демонстрації, монстрація є протестом проти відсутності публічної політики в країні, це свого роду, школа солідарності, так би мовити, творчої активності та прояв громадянської свободи. За змістом так званий театралізований “перформенс” - суто художня акція без політичного та соціального підтексту, але з вільно висловленими лозунгами, відображаючими навколишню дійсність. У дійстві відсутній чіткий сценарій, захід носить характер імпровізації. Тут можна дати волю емоціям, адже коли ще можна написати на великому транспаранті й жартома показати усім те, що накипіло на душі.

У Рівному акція проходила вже вдруге, рік тому рівняни вперше були свідками подібного заходу. Такі монстрації бачили лише у Львові та Криму. За правило, гасла саркастичні та доведені до абсурду. На кшталт: “Поверніть Мессі на Марс!”, “Мені усе по барабану - я несу гіпопотама”, “Свободу офісному планктону!”, “Я вимагаю власного адеквата!”, “Кожній панді по бамбуку!”.

Традиційно акція розпочалася з малювання плакатів неподалік приміщення міськвиконкому. Головний режисер монстрантів у рупор оголосив правила проведення акції: не писати на плакатах нецензурних висловів, не вживати алкоголь на початку і наприкінці ходи протягом години, не глумитися над політиками, які народилися після 1850 року, не вказувати на плакатах політичних діячів.

Місцеві організатори навіть театралізували акцію. Так, один з персонажів гучно стукав у барабан та тримав запалену свічку, підходячи до перехожих, уважно вдивлявся їм в очі та промовляв: “Шукаю людину!”. Інший хлопець вдягнув танкістський шолом та викрикував: “Хто вкрав танк?!”. Ще один із демонстрантів причепив на двоколісного плакат - “Велосипед у кожну родину!”. Фотограф із старим плівковим фотоапаратом тримав табличку - “Дайте плівку!”. Хтось ніс з собою мішок, який використовував як крісло, заклик на транспаранті роз’яснював - “Даєш м’який стул!”. Були й інші досить доречні вигуки та лозунги на кшталт “Жінкам - квіти. Дітям - морозиво”, “Чоловікам - усе!”, або “Досить переривати рекламу фільмами!”. Маршрут ходи проходив тротуаром по вулиці Соборна, а завершувався почесним колом по так званому Бродвею.

Пізніше маніфестанти зупинились поблизу одного з фонтанів та влаштували театралізоване дійство. Зробивши коло з людей, у центрі поставили табуретку й кожний з учасників по черзі ставав на неї ногами та вигукував свій лозунг.

Наприкінці організатори, як і обіцяли раніше в об’явах про акцію, запевнили, що усім учасникам монстрації видадуть гроші. В анонсах монстрації було зазначено: “Оплата роботи монстрантів та преси відбудеться одразу по закінченню заходу. Учасники з дудками, барабанами, каструлями, фотоапаратами отримають 30-відсоткову надбавку до оплати”. Для видачі гонорарів усім присутнім запропонували пройтися в найближчі кущі, мовляв, зробимо це не публічно. У першу чергу, вирішили “заплатити за працю” присутнім журналістам - вони дарма працювати не будуть. Та усе стало зрозуміло, коли у якості гонорару усім учасникам почали роздавати великі пачки… пошматованого паперу. До того ж, випадково чи ні, але на звороті папірців уривками красувалася інформація про боротьбу із корупцією.

Жарти жартами, але, можливо, більш абсурдними лунали б реальні побажання рівнян на кшталт: “Кожному парку по біотуалету!”, “Даєш у крани гарячу воду - влітку!”, “Нехай наша міліція нас береже!”, “Підвищимо зарплату вчителям!”. Але це вже явно не сарказм, це мабуть, було би цілковитим знущанням над звичайними громадянами.