Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №603 від 16.05.2013p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Мистецтво

Картини із мотузок

Картини із мотузок

На то вона і арт-кав’ярня імені сюрреаліста Сальвадора Далі, щоб в її стінах відбувалися незвичні речі. І якщо сам Далі черпав свої сюжети із снів, то кіровоградський художник Юрій Гончаренко надихає себе українським фольклорним співом.

На його мові це означає “слухати древо”. Його виставка під назвою “Етно-світ” супроводжувалась співами кіровоградського гурту “Гуляйгород” та створювала атмосферу стародавнього українського села.

Художник Юрій Гончаренко створює картини за незвичною технікою, використовуючи лише мотузку, з якої складається сюжет малюнку.

- Колись я слухав рок-музику і надзвичайно цим захоплювався, але якось вперше почув етнічні співи і зрозумів власну сутність, отримавши творчий поштовх для створення картин. Разом із гуртом Гуляйгород ми їздили в експедиції, збирали старовинні пісні, вивчаючі культуру українських сіл. Хлопці неодноразово пропонували мені співати в їх колективі, на що я відповів - тоді ви будете малювати. З того часу кожний займається власною справою - я створюю картини, вони співають. Власні роботи часто роблю під враженням фольклорного гурту - “Гуляйгород”, слухаю їхні твори та переводжу їх у зображення. Учасники гурту “Гуляйгород” активно займаються дослідженням традиційного українського фольклору Середньої Наддніпрянщини - Черкащини, Полтавщини, Кіровоградщини. Ансамбль ставиться до фольклору, як до розвиненої самобутньої культури, через що не допускає жодних обробок, “чи покращень” автентичного першоджерела для досягнення зовнішніх сценічних ефектів.

Дуже люблю рівненське Полісся, вже третій рік приїжджаю сюди. Сам я народився у гомельському Поліссі, тому відчуваю потяг до цієї місцевості, якої менш торкнулася цивілізація. В експедиціях люди розповідають мені старі легенди, байки й це спонукає створювати сюжети. Іноді я чую якусь колядку, а далі міркую, яким чином втілити цей сюжет у картину. Комп’ютером не володію, телефоном користуватись не можу, телебачення не дивлюсь, жартома називаю себе “старообрядцем”. У власних роботах я відштовхувався від так званої “тамбурної вишивки”, яка користувалася попитом у 17 столітті в Німеччині, та робилася на площині. Для створення сюжету використовую нитки, мотузки, фарбую їх народними методами у різні кольори. Далі малюю на площині ескіз, за яким викладати картину. Самі мотузки приклеюю до поверхні картини. Процес дуже кропіткий, бо якщо невірно наклеїти якийсь фрагмент, то вже відірвати його та повернутися до початку неможливо. На створення картини в мене уходить у середньому 2-3 місяці, є такі, що робилися півроку. У сюжетах картин використовую елементи українського етносу, іноді додаю тексти. Є серія робіт, які виконані у вигляді календаря та мають структуру кола, адже коло символізує життя. В одному з таких календарів у меншому колі зображені символи великих свят, що відповідають слав’янським язичницьким богам - Сварогу, Купалі, Макоші, Перуну. А ось у великому колі над цими секторами я написав жартівливі народні сюжети.

Приміром на Маслянку зобразив сковороду з яєчнею, на свято Купала - звабливу русалоньку. Місяць “Весільник” у моєму календарі відповідає жовтню, це час, коли люди одружувалися - тому і на малюнку в мене молодята. Є в календарі так званий 13-й місяць Змієносець, який триває усього 18 днів.

Картини в такій техніці виконую вже 15 років, за цей час брав участь у багатьох міжнародних, республіканських, всеукраїнських художніх виставках. Картини зберігаються в Кіровоградському обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Японії. Планую ще приїздити на Рівненщину, адже є селища, в яких я хочу побувати, щоб створити нові сюжети.

16.05.2013Олексій ПОТЯНОК



Рівне-Ракурс №10 від 16.05.2013p. 
На головну сторінку