Якщо в крані нема води...

Виявляється, що влітку міський бюд­жет не може собі дозволити таких витрат. А вся справа в тому, що місто обмежене в лімітах на газ, а використання його поза нормою обходиться втричі дорожче. З іншого боку кмітливі рівняни вже давно звикли до того, що з настанням теплої пори доводиться гріти воду в мисках та каструлях, щоб помити посуд чи прийняти водні процедури, а деякі займаються навіть “моржуванням”. Виходить банальна ситуація ­ в бюджеті немає коштів на зайвий газ, а люди все одно гріють воду на тому ж таки блакитному паливі.

Проте більшим приниженням для рівнян є те, що навесні комунальне підприємство “Теплотранссервіс” вивішує на під’їздах будівель списки боржників із зазначенням суми боргу та номерів квартир боржників. А ось люди, які мають значно менші борги, отримують “листи щастя” в поштові скриньки.

Але боржники отримують не попередження…, а позовні заяви до міського суду. А це вже взагалі не піддається ніякій логіці. Що ж мотивує комунальників подати до суду на того, хто має менший борг за інших. У позовах до суду зазначено: “Той факт, що відповідач періодично здійснював оплату спожитих послуг за гаряче водопостачання та теплопостачання підтверджує, що нараховану заборгованість він визнає”. Отже, якщо ви вправно платили за послуги до того, то на вас і до суду можна позиватися. А якщо у вас накопичився чималий борг, то потрапите до ганебних списків. Та й на цьому все. Логіка відсутня.

Ще одним нонсенсом є те, що люди отримують позови та попередження датовані однією й тією ж датою. Але спочатку поштою надсилається позов, а через тиждень приходить лист­попередження. У цьому є психологічний момент впливу. Спочатку вас нібито викликають до суду, а вже згодом приходить менш загрозливе попередження. Отже, обміркувавши за тиждень, ви з радістю почнете сплачувати свій не такий вже й великий борг. Позов до суду за сплату боргу швидше є листом намірів, який насправді складений персонально для вас і не потрапить до судового впровадження. Проте одразу виникає зворотне питання: якщо в крані немає гарячої води, чи не тягне це, зі сторони комунальників, на невиконання їхніх прямих обов’язків?

Взимку чимало рівнян, отримуючи квитанції на оплату за теплопостачання зі значними сумами, розтягують оплату, щоб частину погасити в літній період. Комунальники в свою чергу хочуть отримувати кошти одразу по факту. Можливо, налякані позовами громадяни внесуть негайно чималі кошти в бюджет, і тоді водопостачання відновиться. Але це все лише припущення. А поки що народна прикмета ­ “якщо в крані немає гарячої води, то, значить, десь ремонтують автошляхи” ­ в дії.