Янгол, який запалює сонце

Багато рівнян при слові “міфологія” згадують чомусь не Зевса або Аполона, а нашого земляка письменника Валерія Войтовича, який в своїх дослідженнях доводить, що українська міфологія таки існує. Цього разу письменник виступив у ролі художника, який оспівує міфологічні сюжети за допомогою пензля та фарб. Зараз у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці проходить виставка 12 картин митця, які розкривають його творчість з іншого ракурсу. Вперше митець спробував себе на живописній ниві ще на початку 90х. Одна із власних картин наштовхнула митця на ідею назвати виставку “Янгол, який запалює сонце”. Автор зізнався, що на полотнах візуально зобразив власні думки. Треба відмітити, що картини Валерія Войтовича досить оригінальні та філософські і містять зерно міфологічності та містичності.

Якщо визначити чи письменник я, чи художник, то скажу просто я творча людина, тому люблю будьякий творчий процес, розповідає Валерій Войтович. Я не малюю пейзажі або портрети з натури, свої картини спочатку народжую в голові, тут існує багато факторів, філософських спостережень. У своїх історичних письменницьких дослідженнях творчої фантазії менше, адже надаю перевагу архівним матеріалам без вуалі. Головний факт археологічних досліджень такий: на території нинішньої України існувало безліч різних народів та племен, таких як скіфи або древляни.

Ми, українці, маємо набагато старішу історію, ніж слов’яни. Тому є археологічні докази, такі як розкопки кам’яної могили в районі Мелітополя, яку датують 20м тисячоліттям до нашої ери. Там знайдено 70 гротів, розписаних із середини зображеннями, це були місця, де наші предки справляли службу. Тут є гроти чаклуна, амазонок та дракона. На одному зображенні дракон однією пащею ковтає сонце, а другою головою випускає його. Є там і стародавній кам’яний вівтар, і жертовна тареля та камінь із жолобом. На цьому місці амазонки прив’язували чоловіка та приносили в жертву. Є тут гроти чаклуна, дракона, амазонок. Причому, якщо звернутися до так званих “вищих” богів, таких як Перун, Дажбог, Сварог, Лада, Купало, Коляда, Берегиня це персонажі, які справді існували, як реальні люди, за якими пішов народ. І це, на мою думку, доводить, що ми не язичники, адже в язичників іде поклоніння силам природи.

Археологічні розкопки свідчать, що витоки української міфології значно давніші за єгипетські піраміди і навіть грецьку міфологію.

Та треба розуміти головне українська міфологія це історія наших предків, їхнє ставлення до природи, стихій, богів. Наші пращури вважали вогонь живою істотою і не дозволяли плювати в нього, поводились із ним шанобливо. Тому і ми маємо шанувати наших предків, їхнє світобачення. Ми колись і самі станемо предками, і хотілося б, щоб нас згадували гідно. А взагалі є бажання і надалі видавати книги такого напрямку, адже ми, як нація, сильні якраз нашим історичним минулим.

Переглянути виставку картин в обласній бібліотеці усі охочі зможуть до 10 листопада.

	№627 від 31.10.2013p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477