Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №247 від 06.07.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
Липень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31


#Невигадана історія

Не в грошах щастя...

Не в грошах щастя...

А хто полюбляє жартувати, додає: “А у їх кількості”. Життя ж часто доводить, що багатство не завжди є запорукою щастя.

Скільки Людмила себе пам’ятала, вона завжди кому-небудь заздрила. У дитсадочку - дітлахам, якщо у них було те, чого не мала вона.

- Мамо, а Наталя вчора принесла у садочок таку гарну ляльку - казала: дорога, і в руки нікому не давала. А у мене якась обшарпана, стара.

- Доню, заздрити негарно. Будуть гроші - я й тобі куплю нову.

- Авжеж. А коли ці гроші у тебе з’являться?

Що могла відповісти Софія Миколаївна на докір доньки? Сама її виховує, а зарплата у вчительки початкових класів - звісно ж, яка… Дочка не знала, що мама ще й підробляла, щоб якось звести кінці з кінцями. Умовила директора школи, де працювала, оформити її на півставки прибиральницею. Пізно ввечері, коли нікого у школі вже не було, ходила прибирати. І все заради неї - коханої доньки.

З роками почуття обділеності та заздрість росли в душі у Люди. У школі їй здавалося, що на неї дивляться з презирством через те, що вона не має золотих прикрас, таких, як у інших дівчат, модного одягу. Мати з останніх сил намагалася задовольнити забаганки дочки, а тій - все було мало.

Після закінчення дев’яти класів Люда заявила матері, що хоче навчатися у комерційному технікумі і швидше “перейти на свої хліба”. Доклавши неймовірних зусиль, необхідні кошти для навчання доньки Софія Миколаївна врешті-решт знайшла: допомогли родичі.

Роки навчання збігли швидко, і “новоспечений” менеджер Людмила почала шукати роботу. Вона прагнула працювати тільки у престижній фірмі. Занурившись у море оголошень, дівчина цілими днями обдзвонювала ті фірми, які, на її погляд, були достатньо престижними. Люда обійшла десятки організацій: то не влаштовувала зарплатня, то шеф здавався якимось занудою, то… Взагалі, тих “то” було багато: адже дівчина була дуже вимогливою. А головна вимога, хоча нікому у світі про це б не сказала, - “підчепити на гачок” шефа.

Хто шукає, той знаходить. В одній фірмі робота її влаштовувала “на всі сто”: немалі гроші, недалеко від дому. Керівник Людмилі також одразу сподобався: дівчину вразило, що обличчя у нього молоде, а волосся зовсім сиве. Це йому дуже пасувало. Директор приязно дивився на неї під час розмови, а очі у нього були добрі-добрі. Люда висока, струнка, з гарною фігурою, вочевидь, сподобалася чоловіку з першого погляду.

Так і розпочалася її робота на фірмі, але не за спеціальністю. Директор - Віктор Петрович - прийняв її секретарем-референтом. Щоправда, пообіцяв перевести на посаду менеджера, як тільки з’явиться така вакансія. Робота була неважка, кмітлива Людмила швидко освоїлася. З першої зарплати повністю “поновила” свій гардероб та купила дорогу косметику.

На робочому столі Віктора Петровича вона бачила дві фотографії: вродливої молодої жінки і маленького хлопчика. Та чомусь перша фотографія була у чорній рамці.

Одного разу, коли Люда ввечері збиралася додому, директор покликав її до кабінету. Дівчина помітила, що він чомусь дуже засмучений.

- Вікторе Петровичу, щось трапилося?

- Та ні, Людо, справи йдуть нормально.

- Але ви сьогодні не такий, як завжди.

- Ти це помітила? Так, сьогодні сумний день: три роки, як пішла з життя моя дружина.

- Я вам співчуваю.

- Ти не поспішаєш додому? Може, тебе чекає коханий?

- Ні, у мене нікого немає.

- Ну, тоді сідай, пом’янемо мою дружину. Мені зовсім не хочеться повертатися у свій самотній, порожній дім.

Він поставив на стіл пляшку дорогого коньяку, коробку цукерок. Випили мовчки. Згодом Віктор Петрович, сам не розуміючи чому, розповів Людмилі про своє життя:

- Сина виховує моя мама. Вона живе у сусідній області. Розумієш, дитині потрібна увага, догляд, а я цілими днями на роботі. Кожного вихідного буваю з сином. У мене є великий будинок з усіма вигодами. Та й, взагалі, у мене є все. Немає тільки щастя…

Він замовк. Люда уважно слухала.

- А чому б вам не одружитися? Будь-яка дівчина погодилася би вийти за вас заміж.

- І ти теж? - якось несміливо запитав Віктор Петрович.

- Не знаю. А сама подумала: “Це мій шанс”.

З того вечора Віктор Петрович часто проводжав Люду додому. Він віз її машиною подалі від гамірного центру міста. Вони здебільшого сиділи у якомусь затишному ресторані. Давно вже перейшли на “ти”, але Віктор ніби боявся зробити останній крок…

Але все, що мало відбутися, відбулося…

Гучного весілля не було. Вони розписалися у звичайний буденний день. Вдома мати Віктора накрила стіл. Була ще мама Люди. В душі вона раділа за доньку, але водночас якась тривога заповзла у серце. Син Віктора скоса поглядав на незнайому тьотю.

Люда не захотіла більше працювати, пояснивши чоловіку це так: чоловік і жінка не можуть працювати на одній фірмі. Віктор погодився. Нарешті Людмила отримала те, про що мріяла, - гроші, та ще й чималі… Але Людині “апетити” ставали все більшими: салони краси, модні бутики, солярій, перукарні. З’явилися друзі, з якими вона весело проводила час у ресторанах, поки чоловік був на роботі.

Одного разу після наради Віктор зненацька відчув, що втрачає свідомість. Секретарка викликала “швидку”. У лікарні поставили діагноз - цукровий діабет, причому у задавненій формі. Лікар сказав, що причиною недуги могли бути як нервове перевантаження, так і стреси.

Ін’єкції приходила робити медсестра, яку він запросив. Тиха, лагідна Лідія Іванівна постійно була біля хворого. Людмила вдома майже й не бувала. Частенько не приходила ночувати. А коли з’являлася, недбало кидала: “Ну, як ти?” А Лідія Іванівна доглядала за ним, як за маленькою дитиною. “Якби не вона, я пропав би”, - часто спадало на думку Віктору. Він не засуджував дружину: розумів, що їхньому шлюбу настав кінець. Тепер Люда, не соромлячись, приводила “друзів” додому. П’янки-гулянки тривали аж до ранку і майже кожного дня.

Грошей ставало все менше, хоча Віктор продав свою фірму. Не соромлячись, Люда вимагала у нього все більші і більші суми. В її поведінці і зовнішньому вигляді з’явилося щось неприємне, вульгарне. Одного разу, коли вона, розлючена, увірвалася до його спальні і почала знову вимагати гроші, Віктор випадково глянув на її оголені руки - вони були аж сині від численних ін’єкцій. Так, без сумніву, Люда - наркоманка…

- Більше грошей я тобі не дам.

- Ти, жалюгідний каліка, спробуй тільки не дати! - верещала Людмила. - Я тебе прикончу!

Все це почула Лідія Іванівна, яка саме принесла Віктору сніданок.

- Може, ти хочеш одружитися з цією злидаркою-медсестрою. Я бачу, як вона все крутиться біля тебе!

- Замовкни! - щосили крикнув Віктор. - Геть звідси, щоб я тебе не бачив більше в цьому домі!

Після розлучення чоловік залишив собі тільки будинок і деякі кошти. Все інше перейшло Людмилі. Віктор захотів, щоб мати і син жили з ним.

Одного разу з рубрики “Кримінал” у газеті Віктор дізнався, що його колишня дружина, перебуваючи у стані сильного наркотичного сп’яніння, викинулася з дев’ятого поверху будинку, де мешкала після розлучення. Це сталося напередодні її двадцятого дня народження…

06.07.2006Надія БІЛОУС


Переглядів: 22

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 869 від 13.07.2018p.
¤ 
Смертельне поранення

Смертельне поранення

На Рівненщині помер поліцейський, якого вилами поранив п’яний чоловік. Олександру Гордійчуку, інспектору групи реагування патрульної поліції Дубенського відділу поліції, було 25 років. Молодий правоох...

¤ 

Викладач карате отримав подяку Прем’єр-міністра України

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко вручив для Анатолія ­Гірака почесну нагороду – подяку від Прем’єр-міністра України....

¤ 
Стартували жнива:

Стартували жнива:

«МРІЯ» збирає врожай

На українських нивах розпочалась найгарячіша пора – аграрії приступили до жнив. З кожним роком погода все частіше вносить свої корективи у плани хліборобів, не став винятком і 2018-ий. Яких результаті...

¤ 
Купальська ніч на Рівненщині: співи, танці та традиційна ватра

Купальська ніч на Рівненщині: співи, танці та традиційна ватра

Цими вихідними у селі Буща Здолбунівського району пройшов обласний відкритий етно-еко фестиваль «Буща Папороть»....

¤ 
Переїхав трактором рідну матір

Переїхав трактором рідну матір

Смертельна дорожньо-транспортна пригода сталася восьмого липня, близько о пів на п’яту вечора у селі Заозер’я....

¤ Технології ХХІ століття
Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Вуличне освітлення стане «розумним»

Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Вуличне освітлення стане «розумним»

КП «Міськсвітло» працює на економію електроенергії та підвищення безпеки на вулицях і в дворах Рівного

Вуличне освітлення та дорожня інфраструктура можуть бути якісними та економними водночас. У багатьох європейських містах уже діє практика «розумного» освітлення вулиць. Така система дозволяє економити...






Найпопулярніші 15 статей:

1. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (679)
2. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (666)
3. Догляньте мене до смерті [278] (632)
4. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (617)
5. Секс із мусульманином [271] (556)
6. Моє місто - найкраще [427] (523)
7. Розклад руху автобусів [253] (517)
8. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (457)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (456)
10. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (404)
11. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (337)
12. Стогін покотився яром [862] (330)
13. Гірше звіра… [861] (313)
14. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (287)
15. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (281)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Платне кохання (107)
2. Загинув під колесами автобуса (102)
3. Костопільчанин наніс ножове поранення (100)
4. Слідчі дії відносно власниці турагентства тривають (98)
5. Соліст Rammstein вперше відреагував на чутки про роман зі Світланою Лободою (96)
6. У Рівному на подвір’ї вибухнула граната (96)
7. На Рівненщини знищили понад тисячу нарковмісних рослин (95)
8. У Рівному затримали наркозбувача (95)
9. Спіткнувшись, вистрелив у людину (93)
10. Нерухомість Рівненщини поповнила місцеві бюджети майже на 29 млн гривень (92)
11. Стартували жнива: (84)
12. Яким був Василь Червоній? (83)
13. Іван ЧЕРНОМОРЕЦЬ: «Вуличне освітлення стане «розумним» (82)
14. Переїхав трактором рідну матір (82)
15. У сфері застосування РРО - нові перспективи (80)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс