Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №247 від 06.07.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#До Дня рибалки

Ні хвоста ні луски!

Ні хвоста ні луски!

У нас піраній немає

Поліський край багатий на річки, озера, стави й болота, у яких водяться чи не всі види риб, які взагалі є в Україні. Рибальство традиційно з давніх-давен є допоміжним промислом наших людей. Ловлять коропів, карасів, сомів, в’юнів, окунів, щук, красноперок, судаків та вугрів. У північних районах області особливо цінують вугрів і линів. Рибу смажать, варять юшку, сушать у печі, готують рибні консерви. А сарненські рибні холодці з грибами - справжній делікатес. Є спеціальні рецепти приготування в’ялених вугрів, а про лина навіть існує приказка: ”Нема м’яса над свинину, нема риби над линину”.

Про те, де можна ловити рибу, як зберігати і примножувати рибне багатство кореспонденту “РР” розповів заступник голови Рівненської обласної організації Українського товариства мисливства і рибальства Леонід Дудушко.

- За Товариством закріплено чотири водойми загального користування, де можна рибалити від зими до літа, а саме: озеро Басів Кут у Рівному, ділянка Хрінницької водойми, водойми Старомильська у Здолбунові та Князівська у Березнівському районі, площа водного плеса яких у сумі складає 397 га. А у 2005 році в оренду на тридцять п’ять років ми отримали і стави у с.Рачин Дубенського району. Враховуючи вдале розташування ставів у Рачині, у перспективі ми плануємо там облаштувати місце для проведення дозвілля рибалок-аматорів.

- Чи потрібен спеціальний дозвіл від вашого Товариства для риболовлі?

- Якщо людина є членом Товариства, то дозволів не потрібно. А нашим членом стати дуже просто - вступ коштує 10 гривень, а членський квиток на рік - 50 гривень. Тоді й лови собі спокійно і культурно, не завдаючи шкоди природі і державі! Ми раді, що кількість членів Товариства щороку збільшується. Уже цього року документ на дозвіл рибалити отримали сто сорок дві особи, а взагалі обласне Товариство налічує 5358 членів.

- На Вашу думку, чому рибалки так масово пішли у Товариство?

- По-перше, тому, що організованим рибалкою бути вигідно, бо для них діє система пільг. Наприклад, якщо повна вартість прокату човна на цілий день коштує 10 гривень, то для члена Товариства - 4. А човнів у нас у доброму стані по всій області 150. Хочеш - лови рибу біля берега, а ні - то випливай човном на середину водойми і милуйся пейзажем та засмагай. За картку на вилов риби на один день “неорганізований” рибалка сплачує 4 гривні, а наш - нічого, адже це входить до суми сплаченого ним членського внеску. По-друге, власники приватних ставків дуже дорого беруть за риболовлю, або й зовсім не пускають рибалити. Тому я раджу купувати квитки у нас і не мати головного болю, а мати і рибу, і повноцінний відпочинок.

- До речі, а як ви співпрацюєте з приватниками і чи маєте на них якийсь вплив?

- Ми - єдина організація, яка займається зарибненням (тобто вирощуємо мальків). Для відтворення рибних запасів в області є два риборозплідники - Дубенський і Князівський, де ми розводимо коропів та карасів. Власники купують у нас мальків, адже самі ми не маємо права вирощувати рибу до товарної ваги. Оце і вся співпраця з приватниками, жодного впливу на них ми не маємо. Це Держінспекція Рівненської області та органи самоврядування дають дозвіл на придбання ставків. Адже то дуже прибуткова справа - мати ставок із рибою, яка постійно дорожчає на ринку. Заплатив за 1 кілограм мальків 15-17 гривень, а згодом продав по 12-14 гривень за кіло товарної риби.

- Цікаво, а в Басівкутському озері багато риби, чи тут тільки пляжники? Піраній, як нещодавно на Харківщині, ніхто не зустрічав?..

- О, у Басівкутському озері дуже багато риби! Ми регулярно зарибнюємо озеро. І піраній тут немає, звідкіля ж їм узятися?! Зате є чимало браконьєрів. А найбільше їх серед власників зведених тут будинків. Тому ми плануємо збільшити чисельність громадських інспекторів з рибоохорони та посилити наступ на браконьєрство.

06.07.2006Ольга ЯРОШ

Традиційна рибна юшка

Рибну юшку варять без пшона та картоплі. Усю наявну рибу ділять на три частини. Маленьку - використовують для навару. Такий навар готують 30-45 хвилин. Потім в бульйон кладуть більшу рибу, цибулину, морквину, корінь петрушки, сіль. Варять юшку на слабкому вогні 30 хвилин. Існує правило: коли вариться велика рибина, не можна помішувати її ложкою, адже вона може розвалитися на маленькі шматочки. Краще час від часу повертати казанок та струшувати його. Тоді риба залишиться цілою.

Коли риба вже готова, виймають її і, поки гаряча, підсолюють, а в казанок кладуть третю порцію і додають трохи перцю. Варто пам’ятати, що лавровий лист, петрушка, кріп мають різкі запахи та “забивають” смак риби. Решту спецій варто кидати потроху, і лише тоді, коли рибна юшка вже майже готова. Тільки так можна оцінити її справжній смак.



Рівне-Ракурс №10 від 06.07.2006p. 
На головну сторінку