Олександр Лащук: “Єдиний вихід - націоналізація підприємств-монополістів”

­ Олександре, чому, виконуючи депутатські функції на громадських засадах, все­таки є багато бажаючих стати депутатами місцевих рад? Невже бути депутатом міськради ­ справа прибуткова?

­ У наш час більш прибутково стати депутатом якоїсь сільської ради, близької до міста, де ще не розкрадена вся земля. Журналісти не ходять, прокурори минають, отже, і зиск зі свого жовто­синього металевого значка отримувати спокійніше. У Рівному процес дикого пограбування закінчився у 2010 році. Ті скандальні злодійства місцевої влади, що стали доступними за цієї каденції, це все рівно, що порівнювати кишенькового злодія з організованою злочинною групою, яка грабує банки.

­ А можете навести конкретні факти крадіжки землі в околицях міста?

­ У мене їх стільки, що голова йде обертом. Наприклад, за головування Рівненською райадміністрацією регіонала Карпенчука, розікрали більше 300 га землі. Найбільш пограбовані села Обарів, Біла Криниця, Городище, Омеляна, Глинки, Антопіль, Городок, Великий Житин, Вересневе.

­ І все ж давайте повернемося до попереднього питання. Чому ж все таки так багато людей прагнуть депутатства? Можливо, є якісь ментальні чинники?

­ По­перше, це статус. Бути обраним і представляти певні групи людей престижно. По­друге, дехто намагається вирішити свої питання чи проблеми близьких людей. По­третє, можна непогано підзаробити, а раніше можна було ще й отримати перший доволі непоганий стартовий капітал, маючи доступ до окремих кабінетів і до певних ресурсів громади.

Мене взагалі­то дивують депутати Верховної Ради від Рівненщини. Складається таке враження, що над ними під куполом Верховної Ради ставлять справжні експерименти. Настільки суттєво вони змінюються, наче ті космонавти, що перебувають у невагомості. Рідко бувають у рідних краях, часто літають, і ніяк не можуть приземлитись в округах, в яких їх обирали люди.

­ Як же зробити, щоб підходи обранців стали іншими?

­ Народний Рух виступає за відкриті списки. Щоб обирали не лідери партій, а звичайні люди ­ звичайних людей, щоб був прямий зв’язок між депутатом і виборцем. В Україні за 20 років постійно змінювались виборчі системи, це робилось для тих, хто прагнув живитись з Верхов­ної Ради за рахунок людей.

­ Зараз нас лякають підняттям тарифів. Чи справді в цьому є життєва необхідність?

­ Після революції нова влада, як і попередня, продовжує провадити політику олігархів. Візьмемо для прикладу енергопостачання. Наближені люди до енергопостачальної компанії зайняли ключові посади у виконавчій владі області. Сама ж енергопостачальна компанія­монополіст у свій час за безцінь була продана Ющенком росіянам, а серед її акціонерів присутня сім’я Януковича. Рівненщина під боком має аж дві атомні станції, натомість в мережі замість 220 В, чомусь навіть менше 190.

Який же зиск мають рівняни від безпосередньої близькості до атомок? Жодного, лише ріст тарифів, цинічні авансові платежі, ліміти та нав’язування проектів виконавцями­монополістами. До всього, ця приватна російська структура ще й всіляко уникає сплати податку за землю під об’єктами транспортування енергії. А це у свою чергу недоотримані мільйони в місцеві бюджети Рівненщини.

­ Який же вихід?

­ Єдиний вихід ­ націоналізація підприємства­монополіста. Тобто повернення енергопостачальних компаній у державну власність. І причому це стосується не лише електропостачання. Аналогічна ситуація і з газопостачальними компаніями, де схеми подібні і де також розкрадаються державні кош­ти. Ось чому я виступаю за те, щоб всі постачальні компанії були націоналізованими і належали народу. Тоді на державному рівні буде прос­тіше врегулювати цінову політику на енерго­, газо­ та теплопостачання, і ніхто не диктуватиме нам свої умови.

На жаль, в одному інтерв’ю важко розкрити всі схеми розкрадання бюджетних коштів, різних махінацій, які приводять нашу державу і народ до зубожіння. Тому наостанок хотів би застерегти виборців­рівнян ­ завжди міркуйте над тим, кому ввіряєте свою долю, “не ведіться” на разові подачки, не спокушайтеся райдужними обіцянками і, перш ніж зробити остаточний вибір, добре подумайте.