Олексій Казанцев: “Брем Стокер” грає для людей, і ми - український гурт”

Кореспонденту газети “Рівне Ракурс” лідер гурту Олексій Казанцев розповів про творчість легендарного колективу.

- Чому Ви вирішили зіграти акустичний концерт, адже досі грали досить потужний панк-рок?

- У нас з’явилась можливість розширити форму нашої музики. Багато виступів українських гуртів нині відбувається в маленьких залах. Фестивалів стало мало. А ми граємо пісні для людей, так би мовити, народний панк. Тому підстроїлись під дійсність і зробили акустичну програму. Але як не дивно, енергетика лишилась панк-рокова, і “попсовіше” ми не звучимо.

- З яких пісень складався Ваш репертуар?

- Якось Скрипка сказав: "На наші концерти приходять, щоб почути дві пісні. Так навіщо писати нові?" Для нашої групи такий підхід - це дегенератство. Ми не мертвий гурт. Кожного року виходять наші нові альбоми, нові пісні стають хітами і наповнюють наш русифікований простір українськими піснями. Тому разом зі старими піснями звучали абсолютно нові.

- Що Ви порадили б молодим рок-гуртам?

- У наші часи, щоб донести свої пісні, необхідний піар. Все вирішує не якість пісень чи їхня хітовість, а особистий ресурс групи з реклами своєї музики. Ну і, звичайно, щоб піарити, треба мати, що піарити. Кліпове мислення сучасної молоді потребує від музикантів постійної активності. Тобто про себе треба нагадувати слухачу кожний день. А для цього треба записуватись, робити презентації та вести новини в соціальних мережах.

Я якось розмовляв з молодою групою, на рахунок піару. Запитав у них, що вам заважає скидуватись кожний місяць по 300 гривень та вкладати накопичені гроші в свій розвиток? Футболки, спам, записи на студії - це все стане реальним. Але зазвичай бачу, що групи, які приходять до нас записуватись, просто не розуміють, в якій точці музичного прос­тору вони знаходяться.

У нас на студії “Індюк рекордз” ми завжди намагаємося зробити роботу так, щоб допомогти виконавцям звучати максимально якісніше. І частіше це треба лише нам. І пісні записаних гуртів в “Контакті” розповсюджуємо частіше ми, аніж самі виконавці.

- Скільки років Ви займаєтесь звукозаписом? Я пам’ятаю, ще на початку 90-х Ви записували перші магнітоальбоми рівненських гуртів.

- Перші мої спроби записувати рівненські рок-гурти були у 1989 році. В 1994 робив це вже за гроші - за 5 гривень тоді записав “Шмєлєй”, “Крабів”, “Бісайдз” та інших. У 1999 році у мене з’явилось перше професійне обладнання для запису. Отже, досвід у цій справі маю чималий.

- Яким Ви бачите розвиток українського року в просторі сучасних радіостанцій та телебачення?

- На жаль, українська музика з самого початку самостійності продовжує жити в культурному просторі Росії. Не поважаю українське телебачення і радіостанції. Не хочу, щоб нас крутили між ДДТ і Мелад­зе. В Україні хочу звучати з Івасюком, “Гайдамаками”, “Борщем”, Миколайчуком, Гадюкіними, “ВВ” та іншими. Ми вже багато років бойкотуємо розсилки українськими масмедіа. Саме масмедіа привели нас до краху української самоіндифікації. Все, що відбувається в державі, це культурний занепад. Радіо крутить російську попсу, значить ми “рускіє”. Але “Брем Стокер” грає для людей, і ми - український гурт. Почути нас можна на наших виступах та безкоштовно завантажити з Інтернету.