Попка - до попки

В одному селі дуже посварились дві сусідки. І кінця їхній сварці, здавалося б, не було, якби одна зі злості не задерла спідницю і не стала задом до другої. Друга, не задумуючись, миттєво стала в таку ж позу. Стояли так годину-другу, час від часу поглядаючи одна на одну, – чи котрась не здалася. Вже й до вечора час підходить, і ноги болять, але ніхто першим не хоче поступитися.

Одна не витримала – вирішила схитрити. Тихенько підізвала свого чоловіка і попросила постояти в такій же позі трохи замість неї. Коли та обернеться, то ж усе рівно не зрозуміє, хто стоїть. А чоловіку пообіцяла горілки за те дати. Чоловік скинув штани та й стоїть собі задом до сусідки, а жінка пішла в хату трошки перепочити.

А сусідка черговий раз обернулась, щоб переконатись, чи стоїть та. І як схопиться, як закричить не своїм голосом з переляку на всю вулицю: “Ой, люди добрі, подивіться на неї – у тієї зарази уже кишки полізли, а вона все стоїть!”.

Тут люди почали на крик збігатися. Як виявилося, що це був чоловік сусідчин, ото було сміху на все село. Довго ще пам‘ятали в нас у селі цю історію та сміялися.