Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №205 від 15.09.2005p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Травень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30
Червень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


#Корифеї медицини

- Хірург повинен бачити... руками, -

говорив свого часу заслужений лікар України, професор Євген Боровий

Це була людина виняткової працездатності. Навіть у неділю о 7-ій ранку він обходив реанімаційне відділення, приділяючи увагу кожному, хто потребував його допомоги.

З ініціативи Євгена Максимовича в Рівненській обласній клінічній лікарні відкрилося перше в Україні відділення хірургії органів травлення із впровадженням сучасних операцій на шлунку, жовчних шляхах, підшлунковій залозі. Завдяки йому на базі відділення хірургічної інфекції почав працювати обласний центр лікування гострого панкреатиту, діабетичної ступні, повторних та реконструктивних втручань у зв’язку з ускладненнями операцій на органах черевної порожнини. Ця людина володіла унікальними здібностями. Коли інші лікарі розгублено розводили руками, всі чекали, що невдовзі прийде Боровий і правильно поставить діагноз. А 16 вересня минулого року він помер від гострого обширного інфаркту...

“Це мій лікар”, - говорили про нього пацієнти, яким довелося пережити надзвичайно складні операції на серці та легенях, на органах черевної порожнини, при ендемічному зобі... Він ніколи не поспішав виносити вердикт, прискіпливо оглядав хворого, починаючи з лімфовузлів.

- Тоді не було ні УЗД, ні ендоскопії, але діагноз, який ставив головний хірург Рівненщини Євген Боровий, під час рентгенівського обстеження підтверджувався на 80 відсотків, - згадує його учень, завідуючий центром лапароскопічних та малоінвазивних хірургічних втручань Юрій Семенюк. - Євген Максимович звик жити у вирі операційної.

“Серце билося... на долоні лікаря”

- Це вже пізніше, після закінчення Львівського медичного інституту, коли я обрала спеціалізацію дитячого хірурга, зрозуміла, що дуже часто під час операції усе вирішує доля секунди, - розповідає старша донька Євгена Борового Оксана, яка успадкувала любов до хірургії від свого батька. У таких випадках він працював дуже швидко. Пригадую, як одного разу до нього привезли хлопчика з розірваною підшлунковою залозою, з якої витікав шлунковий сік. Дитячі хірурги Львова (а саме звідти привезли юного пацієнта) не ризикнули робити таку складну операцію, а він миттєво зорієнтувався, попросив зробити рентгенівські знімки і напрочуд вправно перекроїв підшлункову. Тож дитина, яка тоді була в безнадійному стані, вижила завдяки досвідченому лікарю. Таких моментів у практиці відомого лікаря було чимало.

Йому довелося також “латати” кишечник, розірваний у восьми місцях. Оперуючи юнака, травмованого під час аварії, Євген Максимович знову проявив неабияку винахідливість: вставив у кишечник пацієнта трубки, подібні до тих, які використовують під час операції сечового міхура, що й врятувало хлопця.

- Тоді, коли я твердо вирішила стати дитячим хірургом, мама відразу ж запротестувала проти мого вибору і намагалася вплинути на мене через батька, - розповідає Оксана Борова, головний дитячий хірург Львівської області.

- У тебе що, десять доньок? - запитувала Марія Олександрівна свого чоловіка з надією на те, що з його допомогою вдасться переконати дівчину в тому, що найкраще для неї ж самої буде обрати іншу, спокійнішу спеціалізацію. Але слізні благання дружини не подіяли на Євгена Максимовича. Не дослухалась до маминих застережень і Оксана, тому що вже тоді не на жарт захопилася хірургією. Тепер вона сама досвідчений лікар, який за допомогою скальпеля зцілює багатьох безнадійних хворих, але ще й досі з особливим хвилюванням у голосі розповідає про те, як уперше в житті побачила беззахисне людське серце, яке билося на долоні в хірурга. Євген Боровий тоді врятував життя молодого пацієнта, який потрапив на операційний стіл із пораненнями серця й печінки.

“Бути донькою Борового непросто”

- З раннього дитинства я мріяла побачити, що ж усе таки відбувається за дверима операційної, прагнула будь-якою ціною розгадати секрети батькової професії. Зараз я вже маю вчений ступінь доцента, побувала на стажуванні у Франції, Чехословаччині, Польщі, ввійшла до Європейської асоціації дитячих хірургів, здобула визнання провідних хірургів Москви та Санкт-Петербурга. Однак ще й досі докладаю чимало зусиль, щоб дорости до його рівня, - говорить Оксана Євгенівна. - Скажу відверто, непросто бути донькою Борового. Коли навчалася в інституті, однокурсники, зазвичай, думали, що я складаю сесії, користуючись авторитетом батька. Але насправді мені було нелегко. Санітарську практику після першого курсу я проходила в його відділенні. І, що б ви думали, упродовж трьох тижнів, як і всі санітарки, мила унітази, ставила судна. А про те, щоб зайти в ординаторську чи навіть наблизитися до операційної, навіть мови не було. Через рік я успішно пройшла вже сестринську практику. І тільки на четвертому курсі тато пустив мене до себе на операцію. А до того завжди казав: “Не маєш права!” Ніколи не забуду, як він узяв мою руку в свою і почав торкатися внутрішніх органів хворого, який лежав на операційному столі, показуючи при цьому, де тонка кишка, а де товста. “Руки хірурга повинні бачити так само, як і очі, доню,” - казав він тоді.

- Пам’ятаю, одного разу в місті ми з батьком зустріли дуже бідно одягнуту, але привітну бабусю. Ще здалеку вона промовила: “Добрий день, доктор! У мене для Вас гостинець,” - і дістала з торбини... три груші. Батько вклонився тій жінці, подякував і запитав, як вона себе почуває, згадавши при цьому діагноз, із яким вона свого часу потрапила на лікування. Так було дуже часто: він міг забути прізвище, посаду пацієнта, а ось діагноз пам’ятав завжди.

“Ті дерев’яні східці, як реліквія...”

- Не знаю, де він знаходив час, звідки черпав сили, адже працював надзвичайно напружено. Дуже часто виїжджав на виклики тоді, коли було вже далеко за північ, - ділиться спогадами про свого чоловіка Марія Олександрівна. - Але в неділю, який би не був стомлений, 3-4 години завжди проводив із сім’єю. Наші дівчатка - Оксана і Леся - дуже любили гуляти в гідропарку, кататися на дитячій залізниці. У цьому він їм ніколи не відмовляв. Сім’я - це для нього було найсвятіше.

Обидві доньки Євгена Максимовича продовжують справу батька, з шаною згадують про дідуся і внуки. Усі вони живуть у Львові, де на початку далеких 50-их студент медичного інституту Євген Боровий зустрів свою майбутню дружину - блакитнооку Марійку, яка тоді навчалася на фармацевтичному факультеті. Діти часто зупиняються на тому місці в старому Львові, де колись “бабуся сподобалася дідусю”. Ті дерев’яні східці стали сімейною реліквією Борових.

У голосі вдови Євгена Борового чути ледь-помітне тремтіння. Слухаючи її, раптом відводжу погляд убік - і помічаю годинник, велика стрілочка якого показує о пів на восьму ранку. Рік тому саме о цій порі зупинилося серце відомого хірурга, який повернув надію на життя багатьом хворим, добру пам’ять про якого бережуть не лише рідні, а й колеги та послідовники.

15.09.2005Наталя ЛЕВЧУН


Переглядів: 14

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 865 від 14.06.2018p.
¤ 
Ковалець, чи Бакалов?

Ковалець, чи Бакалов?

Спортивний департамент футбольної команди Народного клубу «Верес» провів ряд переговорів зі спеціалістами, які розглядались, як кандидатури на посаду головного тренера. Були проведені переговори з екс...

¤ Ракурс здоров'я
Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Цілюща сила кропиви жалкої та глухої

Перед цілющими властивостями кропиви глухої та жалкої знімаємо капелюха

Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй — дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, однак вона більше любить в...

¤ 
12 причин не поспішати викидати сміття

12 причин не поспішати викидати сміття

1. Шкірка від банана – чудово підгодує рослини. Під час пересаджування рослини додайте в горщик подрібнені шкірки – можна попередньо підсушені про запас. Шкірки дуже швидко перегнивають і підгодовують...

¤ 

Чоловік побив двох поліцейських

В ізоляторі тимчасового тримання перебуває 49-річний житель Острога, який сьомого червня завдав тілесні ушкодження двом поліцейським, під час виконання ними службових обов’язків. За цим фактом слідчі ...

¤ 
Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси»

Шлях від ідеї до її втілення складний і потребує значних зусиль та клопіткої праці. Часто буває так, що перспективні ідеї так і залишаються в головах їх авторів. Однак, на рівненському Льонокомбінаті,...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Чи все добре у рівненському «будівельному королівстві»? [862] (467)
2. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (409)
3. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (357)
4. Догляньте мене до смерті [278] (314)
5. Розклад руху автобусів [253] (286)
6. Папороть виганяє з дому чоловіків, а цибуля - негативну енергію [201] (270)
7. Моє місто - найкраще [427] (269)
8. Секс із мусульманином [271] (236)
9. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (233)
10. Стогін покотився яром [862] (216)
11. Гірше звіра… [861] (207)
12. Олександр Данильчук: «Проблемні питання в раді треба вирішувати до сесії» [862] (194)
13. Хто цього року отримав звання найспортивнішої сім’ї Рівненщини? [862] (188)
14. Що варто знати про штамбову малину: [862] (188)
15. У Рівному двадцять шостий раз пройшли традиційні «Музейні гостини» [862] (187)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Як збільшити врожай за допомогою дешевих ліків (110)
2. Хіба ми зустрічалися? (107)
3. Чоловік побив двох поліцейських (104)
4. Цілюща сила кропиви жалкої та глухої (103)
5. На Рокитнівщині втопилася школярка (101)
6. Олег Червонюк: «На Льонокомбінаті вже шиють джинси» (100)
7. Вбив через необережність (100)
8. Вкрав парфуми з прилавка кіоску (99)
9. У Костополі автомобіль злетів у кювет (98)
10. Зірки-друзі: знаменитості, (97)
11. Олена Шоптенко народила: опубліковано перше фото після пологів (97)
12. 12 причин не поспішати викидати сміття (97)
13. Смерть «Короля рок-н-ролу» (95)
14. Ковалець, чи Бакалов? (94)
15. Бійка закінчилася тяжкими тілесними ушкодженнями (94)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс