Цікаві історії про відомих письменників

Якось Д. Свіфт прогулювався по вузькій вуличці. Раптом  перед ним зупинився грізного вигляду молодий чоловік і заявив:

- Я ніколи не поступаюсь  дорогою дурням.

- А я поступаюся, - відповів письменник і зробив крок убік.

- Як Ви ставитеся до Бога? - запитали одного разу у Вольтера.

- Ми вітаємося, але не розмовляємо, - відповів той.

Розмовляючи з Г. Гейне, якась шанувальниця вигукнула:

- Я віддам вам мої думки, душу і серце!

- Охоче приймаю, - з посмішкою відповів поет. - Від маленьких подарунків соромно відмовлятися.

Марнославний аристократ якось запитав у О. Дюма:

- А ким був ваш батько?

На це письменник відповів:

- Батько мій був креолом, дід - негром, а прадід - мавпою. Як бачите, мій рід бере початок там, де ваш зупинив розвиток.

Відомий норвезький драматург Г. Ібсен був свого часу аптекарем. Якось до нього прийшов селянин з двома рецептами: один був виписаний лікарем дружині, а другий - ветеринаром для корови селянина. Ібсен дав йому ліки і сказав:

- Ось це - для вашої дружини, а це для корови. Будьте уважні і не переплутайте - інакше ваша корова може здохнути.

Приїхавши до одного з лондонських готелів, М. Твен побачив у книзі реєстрації гостей такий запис: “Лорд N з камердинером”. Знаменитий письменник у цій книзі зробив і свій запис: “Марк Твен з валізою”.

Якось на набережній І.А. Крилова наздогнали три студенти.

Один з них, натякаючи на повноту  байкаря, голосно сказав:

- Поглянь, хмара насувається.

- І жаби заквакали, - в тон йому відповів Крилов.

Г. Х. Андерсен приділяв дуже мало уваги своїй зовнішності. Він постійно гуляв вулицями Копенгагена в старому капелюсі і поношеному плащі. Одного разу на вулиці його зупинив один красунчик і запитав: “Скажіть, ця жалюгідна штука у вас на голові називається капелюхом?” На що була негайна відповідь: “А ця жалюгідна штука під вашим модним капелюхом називається головою?”.

Одного разу дуже повний чоловік сказав худому Б. Шоу: “Ви виглядаєте так, що можна подумати, ніби ваша сім’я голодує”. Шоу відповів: “А якщо подивитися на вас,  можна подумати, що ви є причиною цього лиха”.

Якось, виступаючи в політехнічному інституті на диспуті про пролетарський інтернаціоналізм, В. Маяковський сказав: “Серед росіян я відчуваю себе росіянином, серед грузинів - грузином ...” - “А серед    дурнів”? - раптом хтось вигукнув із залу. - “А серед дурнів я вперше”, - миттєво відповів Маяковсь-кий.

Одного разу до  А. Франса прийшла найматися на роботу стенографістка. Головною своєю якістю вона вважала вміння стенографувати зі швидкістю 150 слів на хвилину. На що письменник знайшов відповідь: “Але де я для вас візьму стільки слів?”.

Якось раз М. Твену прийшов лист, в якому було лише одне слово: “Свиня”. Недовго думаючи, письменник у своїй газеті опублікував відповідь на це послання: “Листи без підпису мені доводиться отримувати досить часто. Але вчора мені перший раз прислали підпис без листа”.