Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №260 від 06.10.2006p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Про наболіле

Самогубство, розтягнуте в часі

Алкоголізм калічить українство фізично і духовно

- Усі п’яниці в селі повмирали, - бідкалася бабця-пенсіонерка. - Один узимку замерз у полі, у другого був інсульт чи інфаркт, то навіть до району не довезли. Ще двоє - чоловік і жінка, які все робили за пляшку, - зійшлися разом жити і ходять до тих хазяїв, що і випити дають, і грошима доплачують. Тож їх замовляють за кілька днів наперед.

Проблема пияцтва та алкоголізму в теперішні часи є особливо гострим соціальним питанням в Україні. Та, здається, в останні роки надзвичайно поширилося вживання алкоголю на селі, де калічиться фізично й духовно сама матриця українства. Бо саме в українських селянських родинах в усі часи були глибоко закладені гени духовності та моральності суспільства.

З питанням, у чому причина алкоголізму серед сільського населення, кореспондент “РР” звернулася до Павла ШЕВЧУКА (на фото) - завідувача поліклініки територіально-медичного об’єднання “Психіатрія, наркологія”:

- Численні дослідження свідчать, що регулярне вживання алкоголю - один із чинників, що впливає на виникнення хронічних хвороб і підвищує смертність населення, особливо - чоловіків працездатного віку. У Рівному кількість хворих на хронічний алкоголізм неухильно зменшується, хоча, на жаль, вгору йдуть показники наркозалежних хворих.

У селах колгоспів уже немає, відповідно нема й нормованого робочого дня, немає зарплатні. А йде так звана взаємодопомога, яка оплачується могоричами. Це перша причина пияцтва.

Крім цього, у селах варять самогон - це не секрет. Скажете, самогонку варили і в радянські часи, але це велика різниця. Колись оковиту робили з буряків, цукру, а на Поліссі житнівку варили з жита. Нині ж ці продукти дорогі, тому найчастіше беруть патоку, мелясу - відходи цукровиробництва й додають всіляку гидоту, як-от: пластмасові пляшки, синтетичні колготи, курячий послід. Ці “інгредієнти” дуже токсичні, тому людина п’яніє моментально, а згодом у неї виникають складні хвороби.

- Це, мабуть, найбільш поширено в північних районах Рівненщини?

- Ні, найвищий рівень алкоголізації ми зафіксували у Демидівському, Рівненському та Корецькому районах. Тут оплату за городньо-польові роботи беруть горілкою та закускою. А в північних районах Рівненщини люди отримують чорнобильські пенсії, доплати, працюють на лісозаготівлях, де за свою роботу отримують зарплату.

- Кажуть, алкоголізм - це хвороба. Як же її подолати?

- З огляду на свій чималий досвід лікаря-нарколога, скажу, що алкоголізм являє собою складну медико-соціальну проблему. З одного боку, це хвороба, що характеризується психофізичною залежністю від алкоголю, основою якої є участь алкоголю в обмінних процесах людського організму. Але у виникненні цієї хвороби винна сама особа, яка свідомо себе отруює. З іншого боку - вирішення проблеми пияцтва лежить, переважно, у сфері, я б сказав, психолого-педагогічній. У нас іде пряме алкоголепрограмування дітей з перших років життя.

- Це коли дорослі щось святкують із чаркою, а діти й собі, хай у іншій кімнаті, але теж цокаються склянками з лимонадом?..

- Так, це вдалий приклад. Діти наслідують батьків і моделюють ситуацію на майбутнє. Інший приклад з моєї практики: сім’я розлучилася, невдовзі молода жінка почала приводити в дім коханців. А щоб трирічний малюк міцніше спав, йому потроху в чай чи компот доливали спочатку червоне вино, а згодом - горілку. У сім років хлопець був уже алкогольнозалежним, а в сімнадцять мав алкогольний психоз і останню стадію алкоголізму.

У дитячому і молодому віці це відбувається блискавично, бо організм іще не сформований.

- Та таких же треба примусово лікувати, а батьків притягати до відповідальності! До речі, скільки п’яниць тиняється вулицями обласного центру, і жодного покарання їм нема. І влада на це дивиться крізь пальці…

- В Україні примусове лікування скасоване, його застосовують тоді, коли така особа є небезпечною для суспільства. Примусове лікування зникло разом із витверезниками. Немає вже медвитверезників ні в Рівному, Дубному, ні в Костополі. Везуть перепилих у стані коми в наші стаціонари, перекидають з одного місця в інше. Думається, якби разом зі штатними працівниками (а їх у медвитверезнику було 30) такі вкрай потрібні установи передали нам, то більше користі мало б і місто, і самі хворі.

Сільських п’яниць лікують у стаціонарах в Острозі, Орлівці Сарненського району. В Осторозькій обласній психоневрологічній лікарні загалом є 50 ліжкомісць, проте, двадцять із них відвели на лікування наркоманів. Але лікування - це вже останній етап. Головне - не допустити, щоб людина стала алкоголіком. Ми ж, лікарі, зараз працюємо над завданням - як у пияків узагалі виключити думку про пияцтво.

У 2005 році у наркологічних стаціонарах проліковано 3617 хворих на хронічний алкоголізм та 283 хворих з алкогольним психозом. Надано допомогу в амбулаторних умовах 2636 хворим, у тому числі двомстам особам анонімно, з наступним психотерапевтичним “кодуванням” за методом О. Довженка в наркологічній поліклініці м.Рівне. Ефективність лікування склала сорок два відсотки від кількості пролікованих, тобто сорок два відсотки перестали вживати алкогольні напої і повернулися до продуктивної праці.

06.10.2006Ольга ЯРОШ



Рівне-Ракурс №10 від 06.10.2006p. 
На головну сторінку