Двоє дітей осиротіла і ще заміж захотіла

Маргарита була красивою і розумною, з радістю почала шукати для Анжели жениха. Коли Анжела прийшла до неї в черговий раз на гостину, Маргарита зустріла її з загадковою посмішкою і радісно повідомила: “Нарешті я знайшла тобі достойного!” І розповіла, що в сусідньому офісі у відділі економістів є прекрасний хлопець Сашко, правда, одружений, але це дурниця, на яку не варто звертати увагу. “Я з ним трохи знайома. У суботу привезу його на свою дачу, там і познайомлю вас. Ти дівчина красива і розумна, тобі не потрібно буде докладати багато зусиль, щоб його звабити і одружити на собі”, – впевнено сказала Маргарита.

І зустріч відбулася. Сашко виявився красенем з голубими очима та ще й непитущий, некурящий, начитаний. З ним було так цікаво розмовляти на різні теми. Так, він був одружений, у нього був син, але це дівчину зовсім не бентежило, вона вперто завойовувала його серце. Зустрічались на дачі Маргарити, яка порадила дівчині просто завагітніти, а сама почала “обробляти” Сашка.

Анжела завагітніла, про що радісно повідомила батьків і бабусю. Маргарита діяла блискавично – допомогла Сашкові швидко й без клопотів розлучитись з дружиною і одружитися з Анжелою.

Молодята жили у бабусі і Сашко якось швидко звик до нового життя; про колишню сім’ю забув, але аліменти платив справно. Анжела народила сина, назвавши його Сашком. Її зовсім не мучили сумління і совість, що синочок Сашка залишився без батька. Вона швидко вийшла на роботу, а маленького синочка відвезла до батьків. Завжди пам’ятаючи, що вона красива і молода жінка, почала фліртувати з тими, хто їй подобався, а подобались їй багато чоловіків.

Сашко навіть не здогадувався про щось погане. Він тільки дивувався, бо дуже вже часто його відсилали у відрядження. І гадки не мав, що до цього доклала зусиль Маргарита. Помалу в сім’ї з’явилось якесь відчуження, холодність. Анжела зрозуміла, що Сашко стає до неї байдужим. “Тим краще”, – подумала, бо вже кохала іншого, всю її увагу тепер забирав Юрій, молодий бізнесмен. А Маргарита вирішила Сашка познайомити зі своєю подругою, якій давно він подобався. Сашко з Анжелою розлучились, і Анжела успішно вийшла заміж за Юрія. Вона навіть не подумала, що її синочок вже без батька. “Не хвилюйся, – запевнила Маргарита, – твій син добре прилаштований”.

Коли Анжела завагітніла від Юрія, то другий чоловік не був у захваті: дітей він ще не планував.

А молода мама, народивши синочка, відразу подарувала його обом бабусям. “Ти повинна насамперед себе любити, а чоловіки і діти – це не головне! Головне, полюби себе. Коли будеш красива, молода, то усі тебе любитимуть”, – повчала Маргарита. Юрій виявився неабияким ревнивцем, у сім’ї почались сварки, неполадки і навіть бійки. Отож Анжела вже через рік вказала Юрію на двері. І знову розлучення… Анжела кохала і була коханою, то була чиєюсь коханкою, то чиєюсь іграшкою, але заміж більше ніхто її не кликав. Так і залишилась умовною нареченою, але не дружиною. А Маргарита, шукаючи подрузі женихів, сама успішно вийшла заміж. А синочки Анжели підростали хорошими дітьми, їх чудово виховували, ні в чому не відмовляли, хоча росли вони круглими сиротами. Маму бачили, хоча й зрідка, а дивлячись на бабусь і дідусів, подитячому запитували: “А де мій татко?”