Тобі лише 733

Але я люблю його. І навіть без величезних парків чи атракціонів...Бо народилася саме тут.

Кажуть, що кожне місто має щось особливе, що відрізняє його від інших міст. Рівне – в міру спокійне і в міру гамірне; хоч маленьке, проте компактне; іноді здається, що всі чужі, але частіше виникає відчуття, що ти кожного знаєш.

Цього року йому, за твердженням науковців, виповнилося 733. Звичайно, за традицією, цього дня скрізь лунала музика, показували танці, за кінопалацом «Україна» відбувалася щорічна виставка-ярмарок, де продавали і показували ВСЕ, розпочинаючи цукерками та круасанами, а завершуючи вишиванками та кованими виробами.

Люди були задіяні скрізь. Точніше, ті, які мали таке бажання. Адже свято відчувалося по всьому місту. Хоч, якщо чесно, я б не сказала, що було щось аж-аж особливе.

Найбільше мені сподобалося перекриття центральної вулиці нашого міста – коли ти вільно можеш пройтися, не ризикуючи потрапити під машину. До речі, не мені одній це сподобалося – деякі мешканці міста, спілкуючись і ділячись своїми враженнями від святкування, висловили побажання перекривати центральну вулицю у вихідні. А що, цікаво. Однак, мабуть, про затори на дорогах в ту мить не думалося.

А от великим мінусом були черги: щоб пройти в центр міста, щоб дістатися вбиральні, щоб зайти у будь-який заклад харчування... Колись мені батьки розказували про черги за всім-усім в часи СРСР, однак не думала, що я втраплю в подібну ситуацію зараз. Втрапила. І саме на День Міста. Тому, як на мене, людей в місті було дуже багато. Однак продавці, які продавали свій товар, казали, що на День Незалежності людей було ще більше.

Також серед рівнян пробігала думка: «Якось все однаково, нічого нового». За ці роки людям приїлося святкування, приїлися концерти і ярмарки. Так, воно ніби й весело, але постійно чогось не вистачало. От тільки чого – ніхто точно сказати не міг. З іншого боку – війна, то й навіщо веселитися? Але всі ми розуміємо, що жити однією війною неправильно. І коли свято – хочеться того СВЯТА. Хоч раз чи два на рік.

Я пам’ятаю слова нашого міського голови Володимира Хомка, коли було засідання, на якому розглядалися культурно-масові заходи на День міста. Тоді він пообіцяв, що зробить справжнє свято, коли закінчиться війна, коли ми вийдемо з неї переможцями, коли Україна буде цілісною.

Нашому місту 733 роки. У нашому місті війни немає. В цьому також і наша заслуга. Бо ми свідомі того, хто ми є. І нехай так буде вічно!

З Днем Народження, моє рідне Рівне!