Чим корисна береза?

Береза чудово стимулює функції печінки й нирок, дає гарний результат під час лікування респіраторних захворювань. Березова кора, листя, сік, гриб чага, березовий дьоготь - все це використовують для очищення та оздоровлення організму. Народна медицина рекомендує вживати протягом весняного сокоруху сік берези тим, хто має проблеми зі щитоподібною залозою, травним трактом тощо. Його п’ють по кілька склянок на день як кровоочисний засіб у разі шкірних хвороб (лишаїв, висипань на тілі тощо).

Препарати бруньок і листя вживають у разі гіпо- й авітамінозу, набряків (особливо серцевого походження), атеросклерозу, виразки шлунка, хронічних хвороб нирок і запалення сечового міхура, нирковокам’яної хвороби, як протиспастичний (за спазмів кишок та інших гладеньком’язових органів), жовчогінний (у комплексній терапії захворювань печінки) та як відхаркувальний (у разі ларингіту, бронхіту й трахеїту) засіб.

Настій листя використовують у разі легких форм холециститу та холецистоангіохоліту, альбумінурії, сечокислого діатезу, як загальнозміцнювальний засіб і як засіб, що чинить дермотонічну дію за вугрів, інфекційних грибкових тріщин куточків рота, мокнучої екземи. Настій листя: 2 ч. л. заливають 200 мл окропу, настоюють 30 хв, охолоджують, фільтрують і додають на кінчику ножа питної соди. Приймають по 50 мл 3-4 рази на день до їди.

Настоянка березових бруньок: 100 г сировини перемолоти й залити 0,5 л 90% спирту. Настояти 14 днів, процідити. Пити по 1 ч. л. чи 1 ст. л. тричі на день як сечогінний та жовчогінний засіб.

Відвар бруньок: 10 г на 200 мл окропу, кип’ятять на водяній бані 20 хв. П’ють по 1 ст. л. 3-4 рази на день.

Настій бруньок: 10 г (0,5 ст. л.) заливають 200 мл окропу. Настоюють годину. П’ють теплим по половині — третині склянки 2-3 рази на день за 10-15 хв до їди як сечогінний і жовчогінний засіб та в разі мікозів.

Людям, котрі почуваються кволими, часто хворіють на поліартрит, гострі респіраторні вірусні інфекції, мають запальні захворювання шкіри та нирок, у квітні-травні варто приймати оздоровлювальні ванни з березового листя. Рецепт: 1 л свіжого березового листя залити 3 л окропу, довести до кипіння, дати настоятися 30 хв, процідити й вилити у ванну з теплою водою. Такі ванни потрібно приймати щоденно протягом 20-25 днів поспіль.

Великою популярністю в народній медицині користується березовий гриб чага (Inonotus obliquus), який є плодовим тілом паразитичного трутового гриба. Збирають ці березові нарости з дерева протягом усього року. Чага весняного та осіннього збирання має виразнішу лікувальну дію. У народній медицині екстракт березового гриба використовують для лікування виразки шлунка, хвороб печінки та селезінки.

Завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван Чекман для лікування рекомендує приготувати водний екстракт чаги. Гриб заливають перевареною гарячою водою (1:2) так, щоб вона покрила всю сировину. Настоюють 4-5 годин. Потім гриб подрібнюють, доливають перевареною, підігрітою до 50-60 С водою до потрібного об’єму (1:5). Настоюють 2 доби. Настій профільтрувати, осад відтиснути. Пити по 100 мл чотири рази на день до їди. Настій можна застосовувати й місцево: як примочки чи мікроклізми в пряму кишку.

У разі хвороб, при яких не можна вводити в організм велику кількість рідини, можна готувати замість чаю чи інших напоїв настій березового гриба у співвідношенні 1:5 чи настій подвійної концентрації (2 частини гриба на 5 частин води). Лікуючись настоєм березового гриба, хворий має дотримуватися переважно молочно-рослинної дієти. Споживання м’яса й жирів такому хворому слід обмежити, а консервів, ковбас, копчень, гострих і пряних страв не можна вживати зовсім. Забороняється при цьому вводити внутрішньовенно глюкозу та антибіотики (особливо пеніцилін).

Березовий дьоготь - це масляниста рідина темного кольору з характерним запахом.

Березовий дьоготь містить понад 10 тисяч різних речовин, він багатий на феноли, органічні кислоти, фітонциди, смолисті речовини (саме вони надають дьогтю антисептичних й інсектицидних властивостей).

Незамінним засобом у лікуванні себореї, лупи, корости, сухості рук, педикульозу є дігтярне мило, яке можна придбати в аптеці. Крім того, якщо мозолі на ніч натирати цим милом, то до ранку запалення проходить. Дігтярним милом обробляють домашніх тварин від бліх: комахи не переносять запаху дьогтю.

Відомі лікарі та фітотерапевти використовують у своїй практиці оздоровчі засоби з березовим дьогтем. Так, у лікувальному арсеналі відомого сумського лікаря народної та нетрадиційної медицини, фітотерапевта Любові Салій особливе місце посідають мазі й бальзами. Вони мають виражений бактерицидний, антисептичний, противірусний і протигрибковий ефект, знеболювальну та ранозагоювальну дію.

Наводимо рецепт універсального бальзаму, який можна приготувати в домашніх умовах. В окремих ємностях розтопити на водяній бані овечий лій (жир), живицю й бджолиний віск до утворення рідкої маси. В один посуд злити по 0,5 склянки кожного компонента, додати по 2 ст. л. спирту, березового дьогтю й 1 ст. л. алюмокалієвого галуна непаленого (рос. - квасцы). Перемішати все до однорідної маси. Такий бальзам використовують для лікування чиряків, наривів, мокрих екзем, трофічних виразок, лишаїв тощо.