Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №837 від 24.11.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс політики

Революція довжиною в чотири роки

Революція довжиною в чотири роки

Цими днями ми відзначаємо четверту річницю початку Революції Гідності. Пройшли урочисті заходи, згадали героїв Небесної Сотні і все. Минув ще один рік від початку Революції. Що ж відчували ми усі тоді, в листопаді 2013 року, чому політики та прості громадяни масово вийшли по всій Україні на майдани? Для того, щоб хоча б трохи згадати початок тих подій ми підняли підшивку нашої газети і прочитали, як чотири роки тому політики та громадські діячі Рівненщини коментували події. Це дійсно цікаво…

Газета Рівне-Ракурс №48 від 28 листопада 2013 року:

«За декілька днів до саміту Східного партнерства, який відбудеться у Вільнюсі, Кабмін вирішив призупинити процес підготовки підписання угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Реакція українців на такий крок довго себе чекати не змусила і вже за декілька годин у столиці на Майдані Незалежності почали збиратися тисячі людей, щоб висловити свою позицію стосовно євроінтеграції. Звідти мітинги вже поширились чи не всією Україною. І Рівне не стало винятком. Над центральною площею майоріють прапори України та ЄС.

Рівняни обурені рішенням Кабміну про призупинення підготовки до підписання угоди про Асоціацію з ЄС вийшли на центральний майдан міста. За словами активістів, отримавши невтішні для них новини із Києва та повідом­лення, що на головному майдані країни збираються тисячі людей, вони відразу почали організовувати свій «Євромайдан» у Рівному, запрошуючи людей через соціальні мережі.

Найголовніше - вийти з ситуації з максимальним плюсом

Заступник голови Рівненської ОДА, заступник голови Рівненського обласної організації “Партії регіонів”, депутат Рівнеради від фракції “Партії регіонів” Олексій Губанов:

1. Те, що зараз відбувається - це складний етап, який потрібно пройти. Адже Президент і всі ми опинилися в умовах зовнішнього тиску з усіх сторін. Але найголовніше, щоб ми вийшли з цієї ситуації з максимальним плюсом для країни. Над чим і працює вся команда. На жаль, до саміту не вдалося домовитися про угоду, яка була б вигідна Україні, адже державі має бути вигідним не сам факт Євроінтеграції. Справа в тому, що в Європі дуже важко приймаються рішення, там немає однієї людини, яка може сказати так, чи ні. Тому має відбуватися переговорний процес.

Я розумію, що ваші питання продиктовані тією істерією, яка зараз накручується в державі, але варто розуміти, що ніхто інший, як Президент і його команда, ініціювали й продовжують ініціювати курс євроінтеграції. І такі складні впливи мали б нав­паки нас поєднати і підсилити. Натомість дехто старається знайти у цьому політичні дивіденди. Зараз опозиція намагається збурювати народ, у чомусь звинувачувати владу, що в черговий раз демонструє, наскільки вона в нас “конструктивна”.

2. Якщо говорити про Рівненщину, то для нашої області кроки у напрямку до ЄС відбуваються і зараз. Область підтримує стосунки з Польщею, Чехією і співпрацює з цими країнами. А щодо відтермінування підписання угоди, то, на мою думку, це жодним чином не позначиться ні на мешканцях нашого краю, ні взагалі всієї України.

Європейський вибір - стратегічний курс

Народний депутат України, в.о. голови Рівненської обласної «Батьківщини» Микола Кучерук:

1. Європейський вибір України проголошений ще від набуття незалежності 1991 року і завжди залишався стратегічним курсом нашої держави. На превеликий жаль, як тільки справа наближалась до конкретних дій, це ставало предметом політичного маніпулювання, і, як не прикро, за відсутності політичної волі усіх без виключення президентів, досі лишається найбільшою маніпуляцією влади. Хочу зауважити, якщо влада сподівається, що і цього разу це зійде просто так з рук, то вона дуже помиляється. Люди обурені відвертим обманом та ігноруванням їхніх інтересів, бажань. Народ політично виріс і добре зрозумів велику політичну брехливу гру. Я вже не говорю, яке враження від цього всього у європейської спільноти. Для України рух в Європу - це утвердження демократії та вільної, по-справжньому ринкової економіки. Ось цього владі, очевидно, і не потрібно.

Але, “шановна владо”, запам’ятайте, минули часи, коли вектор зовнішньої політики був вашою монополією. Сьогодні на чолі інтеграційних процесів стають прості люди, підприємці, науковці, журналісти, громадські діячі, студенти, навіть школярі, кожний, хто хоче майбутнього Україні. І це не пафосні слова, я побачив це на Майдані. Це непроплачені акції політиків, у людей болить за той обман, що чинить влада, болить за втрачену надію жити в європейській державі, за те свавілля, що чинить влада сьогодні, боячись власного народу.

2. Щодо Рівненщини,то хочу сказати, ми давно співпрацюємо із нашим європейським сусідом, Польщею, є дуже багато програм, це добре, але це не системно, це залежить від особистих зв’язків, від довіри до окремих політиків чи підприємців. Підписавши угоду, ми стали б повноцінними партнерами у багатьох напрямках, європейці не боялись би інвестувати в економіку, бо знали б, що ми в єдиному правовому полі. І нам є що дати і продемонструвати Європейському світу, одним словом - це цивілізаційна перспектива, це культурна та економічна перевага для нашої області.

Це - ганьба!

Громадський діяч Віктор Матчук:

1. Моє ставлення до рішення центральної влади негативне. Скажу більше - це ганьба, бо навіщо взагалі було готуватися до підписання угоди, від якої в останній момент наша влада раптово відмовилася. Не думаю, що після такого повороту на 180 градусів до нас у світі будуть серйозно ставитися.

2. Що ж стосується того, як відіб’ється таке рішення на мешканцях Рівненщини, то для нас, як і для всієї України, ситуація лише погіршиться. Нещодавно на цю тему дуже добре висловився перший Президент, наш земляк Леонід Кравчук, який сказав, що не пам’ятає жодної домовленості з Росією, яку б вона виконала чесно і до кінця. Отже, очікувати від нашої північної сусідки економічних преференцій українським підприємствам не варто, де б вони не знаходилися».

24.11.2017Володимир Конєв

P.S. Сьогодні, коли ми знаємо подальший хід подій, кривавий лютий 2014 року, війну з її втратами, важку економічну кризу, знецінення гривні і падіння рівня життя простих людей, тарифи на комунальні послуги, які злетіли до небес, вибуховий ріст злочинності і масову еміграцію молоді, ми розуміємо всю складність тих процесів, які переживає наша країна. Дійсно, ситуація дуже і дуже не проста. Хочеться бути оптимістом і написати – все важке страшне і гірке вже позаду, та не хочеться бути оптимістом в рожевих окулярах. Ситуація стабілізувалась, але проблеми, які і призвели до Революції, нікуди не зникли. Суспільство наше сьогодні дуже різко розділилося на бідних та багатих. Перші, а їх переважна більшість, ненавидять других. Держава не може забезпечити ріст економіки в таких масштабах, щоб хоч якось зменшити прірву між заможною меншістю та бідною більшістю. Політична ситуація також залишається вкрай напруженою, та й війна ніяк не закінчується. За таких умов утримати громадянський мир завдання не просто складне, а фантастично складне і ще важче, нарешті, перейти до повноцінного будівництва «Європи в Україні».



Рівне-Ракурс №10 від 24.11.2017p. 
На головну сторінку