Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №271 від 22.12.2006p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Жовтень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Листопад 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30


#Долі людські

І все ж грудьми на терни

І все ж грудьми на терни

Життя Сашка було коротким, немов спалах зорі на світанні, смерть - трагічною та безглуздою Скажи, чому не цвіте первомай? Скажи, чому не сказав ти прощай? Ми розійшлися, стали зовсім чужі, Без тебе жить стало важко мені,

- дзвінкоголосо співали захмелілі жінки на весіллі Олиної єдиної доньки Катрі, а вона не могла стримати сліз. Десять років минуло відтоді, як поховала чоловіка, а тридцять років тому трагічно загинув її коханий. Коханий і чужий чоловік... Як краяли душу тужливі слова улюбленої пісні, яку співали колись і на її весіллі. Оля й тоді плакала, бо виходила заміж не за того, кого обрало її серденько.

- Мабуть, така доля моя, - виправдовуватиметься Ольга всі наступні роки спільного життя з чоловіком.

Тридцять років тому познайомилася Оля із Сашком на будівництві школи. Високий вродливий юнак приїхав у Київ із Житомирської області, Оля ж була родом із Фастова. Закохалися вони з першого погляду і вже не могли жити одне без одного. Мріяли одружитися, але на заваді стала... Олина мама. Дізнавшись, що її донька хоче вийти заміж за хлопця з багатодітної сім’ї та ще й без житла, вона влаштувала гучний скандал.

Вийшло так, що грубі образливі слова зробили свою чорну справу: взаємини закоханих стали напруженими і, врешті-решт, Сашко й Ольга розійшлися. Далі події розгорталися із блискавичною швидкістю: через два місяці після розірвання стосунків із Сашком Оля вийшла заміж за старшого на чотирнадцять років Олега, який мав непоганий будинок у передмісті Києва та був доволі заможною людиною. Олег був добрим і порядним чоловіком, тому мати дівчини не могла натішитися тим, що влаштувала особисте життя своєї доньки. Звісно, великого кохання між молодятами не було - вони сподобалися одне одному й розписалися. Одружився на зло Ользі й Сашко. Жили з дружиною в одній кімнатці у гуртожитку.

Сашко та Ольга й далі працювали в одній будівельній бригаді. Якось Сашко підійшов до Олі, ніжно обійняв її і, дивлячись у вічі, пресумно сказав:

- То що, Олю, проміняла кохання на будинок і гроші?

Жінка нічого не відповіла, лише сльози забриніли на її очах. Те, що вони й далі кохали одне одного, було очевидним. І сталося те, що й мало трапитися між двома шалено закоханими людьми, - вони знову кинулися в солодкий і вже небезпечний вир взаємних почуттів.

Життя Сашка було коротким, немов спалах зорі на світанні, смерть - трагічною та безглуздою. Того фатального осіннього ранку ми з Олею вийшли з тролейбуса і попрямували до будівельного майданчика. Раптом неподалік голосно заскреготали гальма, і моторошний крик несамовито пронизав повітря: “Аварія! Людина мертва!”

Ми озирнулися і пополотніли: те, що побачили, й досі невимовним сумом огортає мою душу.

- Сашко, любий! - закричала у розпачі Оля й опустилася на землю. Олександр, немов почувши її голос, різко піднявся на весь зріст і знову впав. Більше він не підводився. Відчай і горе Олі були такими неосяжними, що не можна передати словами. Для неї погасло сонце.

Ховали Сашка на Житомирщині. Гірко плакали-голосили над труною батьки та вагітна дружина. Лише Оля не зронила жодної сльози. Коли забивали труну, вона важко застогнала і зомліла. Ми допомогли їй підвестися, посадили в автобус, що чекав на нас неподалік. Коли повернулися до Києва, Оля переночувала в гуртожитку: того жахливого вечора вона не хотіла їхати додому.

В подальшому Олиному житті великою розрадою стала її єдина донька Катя - неймовірно схожа на Сашка - і добрий всерозуміючий чоловік, якого вже також немає серед живих. Катерина вийшла заміж за небагатого хлопця, і Оля не суперечила їй - вона не хотіла, щоб донька повторила її долю. Безмежно щаслива красуня-наречена сяяла від щастя, дивлячись на свого коханого, а її мати, згадуючи свою долю, свою довіку незабутню любов, гірко плакала.

- Я ніскілечки ні про що не шкодую, бо сама обрала таку долю і зрозуміла, що все найкраще в житті дається ціною величезних страждань, - сказала вона мені.

Саме після цих слів я згадала легенду з роману “Ті, що співають у терні”. Цитую по пам’яті: “ У світі живе пташка, яка співає лише раз у житті, проте її спів - найпрекрасніший з усіх, які людині доводилося чути. Серед колючих гілочок терну заспівує вона свою пісню і кидається грудьми на найдовшу і найгострішу колючку. І, піднімаючись над нестерпною мукою, так співає, що тій дивовижній пісні позаздрили б і жайворонок, і соловей. Єдина, незрівнянна пісня, і дістається вона ціною життя. Але весь світ завмирає, прислухаючись, і сам Бог усміхається на небесах. Пташка з колючкою у грудях не знає, що за сила примушує її кидатися на смертельний для неї шип і помирати з піснею. Але ми, люди, коли кидаємося грудьми на терни, знаємо”.

Воістину так! Ми, люди, добре розуміємо і знаємо, і все ж - грудьми на терни! Так було, є, і буде. Бо кохання - це почуття, для якого жодна жертва не буває надто великою... Воно несказанно окрилює людину і підносить до небес.

22.12.2006Людмила Малиновська, с.Білашів Острозького району


Переглядів: 1057

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 834 від 02.11.2017p.
¤ 
«Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії

«Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії

Рівненський візочник Іван Сівак виборов золоту медаль на Чемпіонаті світу зі спортивних танців у Бельгії....

¤ Особливий погляд
Ключова галузь економіки

Ключова галузь економіки

Іван ЯКИМЕНКО: «Основне завдання залізничників України – забезпечити стабільну роботу на кожному робочому місці»

4 листопада 1861 року, ще за часів Австро-Угорської імперії, до Львова прибув перший потяг під назвою «Ярослав». Він з’єднав Відень, Краків, Перемишль і Львів. З того часу минуло понад півтора столітт...

¤ 
Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство

Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство

засудили на 15 років позбавлення волі

Такий вирок винесла колегія суддів Кузнецовського міського суду 37-річному жителю Володимирецького району, який вчинив умисне вбивство двох осіб....

¤ 
Генеральний директор Агрохолдингу «Мрія»  Саймон Чернявський: «Хочу, щоб в Україні було так, як МРІЮТЬ українці»

Генеральний директор Агрохолдингу «Мрія» Саймон Чернявський: «Хочу, щоб в Україні було так, як МРІЮТЬ українці»

У розпал найважливішого для аграріїв і селян періоду – збору урожаю і видачі орендної плати – ми вирішили поспілкуватися з генеральним директором Агрохолдингу «Мрія» Саймоном Чернявським. Британець з ...

¤ 
Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно»

Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно»

Почався листопад, і саме час підвести підсумки за трьома кварталами роботи міської влади та спробувати передбачити, яким може бути для Рівного рік 2018. Для того, щоб все це зрозуміти, автор попросив ...






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (21768)
2. Розклад руху автобусів [253] (19701)
3. Моє місто - найкраще [427] (16223)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (11247)
5. Догляньте мене до смерті [278] (11146)
6. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (11002)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (10628)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (9126)
9. Душ для всіх [432] (8253)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (8199)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (7898)
12. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (7780)
13. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (7753)
14. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (7684)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (7642)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Жителя Володимиреччини за подвійне вбивство (205)
2. Як прибрати сольові розводи зі взуття взимку (181)
3. «Верес» та «Олімпік» - знову грають унічию (177)
4. Поліцейські встановлюють особу чоловіка, який загинув у ДТП (175)
5. Виготовляємо засоби для миття скляних поверхонь та вікон власноруч (171)
6. Сварка через роги (166)
7. 10 маловідомих фактів про великого завойовника Чингісхана (165)
8. Салат з капусти з гірчичною заправкою (163)
9. “Славія” вп’яте поспіль Чемпіон області серед ветеранів (163)
10. Корецький район отримав спортивні нагороди (161)
11. Сергій Піддубний: (158)
12. Рівнянка на білій КІА травмувала велосипедиста (157)
13. Володимир Хомко: «Ми все в місті робимо планомірно» (154)
14. Наш шлях до Європи… (152)
15. «Соло» рівненського візочника стало переможним у Бельгії (151)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс