Чому у Георгія Туки стискалися кулаки

Справді, того дня тимчасова слідча комісія (ТСК) парламенту оприлюднила вражаючі дані щодо масового розпродажу озброєнь, техніки та майна Збройних сил України в 2005-2013 роках, коли міністрами оборони були Анатолій Гриценко, Юрій Єхануров, Михайло Єжель, Дмитро Саламатін і Павло Лебедєв.

Голова ТСК Іван Вінник заявив, що різке зниження обороноздатності ЗС України почалося в період, коли Міноборони очолював нинішній кандидат у президенти Анатолій Гриценко (2005-2007 роки). «Цей період характеризується масштабним розпродажем військової техніки та озброєнь. Десятки, тисячі, сотні одиниць броньованої техніки протиповітряної оборони були розпродані за копійки», - сказав Вінник на засіданні комісії.

Розслідування кримінального провадження з цього приводу доручене Державному бюро розслідувань. Як повідомила заступник голови ДБР Ольга Варченко, ідеться про статті 367 (службова недбалість), 364 (зловживання владою), 111 (державна зрада) та 425 (недбале ставлення до військової служби) Кримінального кодексу України.

Присутній на засіданні генеральний прокурор Юрій Луценко наголосив: доповідь ТСК є «як мінімум моральним вироком» усім причетним до приведення України в той стан беззахисності, у якому вона 2014 року зустріла агресію російської вояччини.

За словами Луценка, підозри в цій справі вже оголошені екс-міністрам Єжелю, Лебедєву, Саламатіну (заочно, оскільки ці троє втекли в Росію чи Білорусь). «Ще в одному штабі екс-міністра – істерія і політичні звинувачення. Дарма. Факти – річ уперта», - заявив генпрокурор, маючи на увазі кандидата в президенти Анатолія Гриценка.

«Саме міністри оборони ініціювали переведення танків, літаків, БМП, гармат в так зване надлишкове майно. Яке потім, після рішення Кабміну, реалізовували за залишковими цінами у 10-20 разів меншими, ніж ринкова вартість. І суспільство має право знати, чому в 2014-му солдати і добровольці боронили країну ледь не голіруч», - наголосив Луценко.

Так, встановлено, що у 2004 році на озброєнні ЗСУ було 4013 танків – що вище потреби, яка становить 3200 одиниць. А після «командування» оборонним відомством Гриценка, у 2007 році, залишилось усього 2814. Також за часів Гриценка було продано понад 370 бойових літаків (більш як третину тих, що були в наявності), понад 250 зенітно-ракетних комплексів. Парк БТР і БМП, які Гриценко отримав у спадок від міністрів Кучми, налічував 5731 бойову машину (при потребі 4500) – а здав пост «справжній полковник» лише з 2399 «бетерами» і «бехами».

«Ми зараз змушені купувати в Чехії, в Польщі БМП-1, БМП-2 за ціною 170-200 тисяч доларів. А в 2005-2007 роках сотні цих бойових машин піхоти було списано з армії по ціні в середньому в 7 тисяч доларів», - свідчить голова Комітету ВР з питань оборони і нацбезпеки Сергій Пашинський.

Власне, ті ціни, за якими «заганялася» армійська бронетехніка, літаки та інше майно, дають підстави міркувати не лише про зраду керівництва, а й про корупцію, з котрою так закликає зараз боротися пан Гриценко. Адже танк Т-62 продавався тоді за 67,4 тис. грн., хоча його середня вартість на міжнародному ринку становила 937,3 тисячі. БМП-1 віддавався так само по ціні недорогого легковика – 67,3 тис. грн. (ринкова вартість у світі — близько 2,4 млн. грн.).

«Зараз ми проводимо роботу щодо отримання документів, на підставі яких формувалися списки надлишкового майна за підписом міністра оборони... В сукупності можна дати оцінку, хто був основним генератором цього бездумного знищення військового потенціалу ЗСУ, і після цього дати юридичну оцінку. Вона може коливатися від статті про недбалість, але може вийти і на статтю про державну зраду», - коментує генпрокурор Луценко.

Штаб Гриценка заявляє про колективну юридичну відповідальність, яку несли уряди Тимошенко, Єханурова і Януковича за обороноздатність ЗСУ.

Щодо цього – ТСК, ДБР і прокуратура працюють, процесуальні рішення ще будуть винесені. Одначе ж, крім іншого, ніхто не скасовував принаймні політичну відповідальність. А потрібно розуміти: якщо етнічні росіяни, варяги Лебедєв і Саламатін налетіли грабувати Україну разом з ордою Януковича та свідомо діяли в інтересах майбутньої окупації нашої країни Росією, то «чесний» український полковник Гриценко робив те саме. І саме при ньому почалося те катастрофічне роззброєння армії до стану «голі-босі», в якому ЗСУ зустріли війну 2014 року. Ось лише Гриценко не визнає, що коїв. І не тікає, як його наступники, до Росії. А чомусь вважає, що з таким «бекграундом» його оберуть Верховним Головнокомандувачем…