Осінній марафон…

На жаль, тепло закінчується, а разом з ним і псується настрій, особливо коли згадуються цифри в платіжках за комунальні послуги, особливо за тепло.

Вже на початку жовтня стає зрозумілим, що повернення дешевих енергоносіїв для пересічних українців не буде. На жаль. Які б не були сподівання на те, що це все таки збудеться, але новий уряд недвозначно дав зрозуміти громадянам – тепло дешевим не буде. Здається, десь ми це вже чули - чи то від минулого, чи від позаминулого урядів, але приємним цю звістку аж ніяк не назвеш. Тим більше, що за даними офіційного сайту «Нафтогазу» - головний виробник тепла та гарячої води в обласному центрі «Рівнетеплоенерго» боргує «Нафтогазу» більше 267 мільйона гривень, а для того, щоб підприємство отримало газ, потрібно мінімально сплатити 24 мільйони 773 тисячі гривень. Так що ще не факт, що початок опалювального сезону в обласному центрі почнеться без проблем. До речі, проблема боргів, це не суто проблема одного «Рівнетеплоенерго». Тепловики по всій Україні опинились в дуже скрутному становищі, особливо після монетизації субсидій, коли далеко не всі гроші, які отримують люди, йдуть на оплату комунальних платежів. Що ж стосується самих субсидій, то їх майбутнє в новому опалювальному сезоні теж викликає багато питань. В проєкті бюджету на 2020 рік витрати на субсидії суттєво менші, а це означає, що самих отримувачів субсидій стане менше, і розмір субсидії скоріше за все теж зменшиться. Тобто, можна сказати впевнено, що гаманці простих українців у осінньо-зимовий сезон 2019-2020 років явно не будуть повнішими ніж в минулі роки.

Така вона невтішна правда. Якщо до цього додати, відсутність реального покращення економічного становища для простих громадян і чіткого розуміння, коли це саме покращення настане, то електоральні настрої протягом найближчих кількох місяців можуть змінитись і змінитись круто. Чи розуміє це наша влада? Судячи з її дій - не дуже. Проблема боротьби з низькими доходами українців, а за рівнем життя ми знаходимось в Європі на останньому місці, схоже не дуже хвилює наших керманичів.

Якщо до цього «коктейлю» додати невдоволення значної частини населення зовнішньополітичними діями нової влади та бажанням «продати землю» - серйозні акції протесту стають майже неминучими.

В такій ситуації потрібно усім чітко розуміти – простих рішень не буває. Це в першу чергу стосується влади. Добре, щоб усі платили більше податків. Звісно добре, якщо у дрібного і середнього бізнесу не пов?язаного з бюджетом зростають доходи, і він має доступ до дешевих кредитів та має виходи на платоспроможні ринки.

А що робити, якщо всього цього у реального сектору економіки України немає? Можливо спочатку варто було б дати можливість бізнесу розвиватись, а потім вже вводити додаткові фіскальні навантаження? Можливо варто було хоча б на 30 – 40% зменшити тарифи на комуналку, а вже потім закликати населення платити за неї вчасно і в повному обсязі? А людям потрібно зрозуміти нарешті – чекати від нашої влади подвигів заради заможного життя народу не варто і потрібно розраховувати лише на себе і працювати, адже «як у кіно» - точно не буде.