Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №933 від 03.10.2019p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс житейський

Захисниця

Захисниця

Дві маленькі подружки Галинка та Інна гралися біля будинку. Вже сутеніло, проте на вулиці яскраво горіли ліхтарі. Старші діти купкою стояли біля під’їзду та про щось жваво теревенили. На Володимирській гірці, що була поруч, гуляли закохані парочки, хтось проходив повз з улюбленим песиком, то батьки дозволили дівчаткам ще трохи побути на свіжому повітрі. 

Погода була гарна: невеличкий морозець, багато снігу, то дівчатка каталися на санчатах досхочу. Ковзалися-ковзалися і незчулися, як розковзали ковзанку. Двірник, який прибирав на вулиці і бачив усе, вийшов до дівчат, насварив і відібрав санки у Галочки…

– Хай батьки прийдуть за саночками, отоді будемо розбиратися.

Двірник давно пішов, маленька Галинка плакала і боялася йти додому без санчат, боялася, що батьки будуть сварити.

Інна втішала подружку і думала: «Що робити? Може піти до двірника та попросити? Та ні, він завжди такий суворий і не любить дітлахів.

На його думку вони зводять його важку роботу нанівець. Та й просили вже… відмовив».

Галочка невтішно плакала, і тоді Інна вирішила звернутися по допомогу до міліціянтів. А як же! В неї дід був міліціянтом, бабця в неї – адвокат, то вона вже знає, як захистити свою подружку! Хіба можна дітей кривдити!

Крім того, в неї, в Інни, є і свої знайомі міліціянти: коли її ведуть на прогулянку у невеличкі парки, що протягнулися за пам’ятником Богдану Хмельницькому, там часто чергує вже старенький сивий міліціянт. То він завжди розмовляє з Інною, нахиляється до неї і каже: «Знову маленька не слухалась, знову оченятка не промила – он які чорні!» Тоді Інна починає слинити свій пухкий і терти очі, та от біда: карі очі ніяк не хочуть ставати блакитними чи сірими… А ще мама сміється разом з міліціянтом… І чому вони сміються?

А коли мама йде з Інною до своєї подруги, в якої син Марко такого ж віку як Інна, то вони йдуть гуляти до стадіону «Динамо». І там також частенько чергують міліціянти. Коли вони разом з мамами проходять повз них, то Марко скидає кепочку і вітає міліціянтів, а вони в свою чергу прикладають руку до кашкету. Тоді Інна люто заздрить Маркові: в неї не має такого кепунчика. Проте міліціянти пестять її по голівці і кажуть: «От гарна дівчинка, вже і кавалера має». І чомусь усі знову сміються. 

Інна рішуче взяла Галинку за руку і повела на Майдан. Знайомих вона не побачила, проте біля басейну стояли троє міліціянтів. Інна, тримаючи Галинку за руку, впевнено підійшла до них і проголосила цілу промову, в якій розповіла про їх з Галинкою пригоду. Під час неї вона оперувала такими словами, як: «конституція», «закон», права дітей», – не дарма ж вона полюбляє ходити на роботу до бабусі в юридичну консультацію.

Міліціянти спочатку посміхалися, а потім з подивом слухали маленьку дівчинку, що так рішуче і (на свій вік) вправно захищала подругу.

Чесно кажучи, може міліціянти, вислухавши промову, і пішли б собі далі, та Галинка, яка спочатку тихенько хлюпала носом, «допомогла» подружці – невтішно розплакалась. Міліціянти здригнулися і наймолодшого було відряджено на допомогу дівчаткам.

Галинку міліціянт вів за руку, а Інна стрибала попереду і показувала дорогу. Міліціянт швидко вирішив дівчачу проблему. Треба було бачити вираз обличчя двірника та сусідів. Отоді хтось з них і проказав: «Це ж треба: така маленька, а вже захисниця…»

Щаслива Галинка з санчатами побігла додому, міліціянт повернувся до свого чергування, Інна також побігла додому.

Коли бабуся вкладала Інну спати, лише тоді  мала розповіла про вечірню пригоду. Бабуся сміялася, а потім також сказала: «Не інакше як бути тобі захисницею…»

Слова виявилися пророчими: маленька Інна виросла, вивчилася и працює адвокатом.   

Ірина Омельченко

03.10.2019



Рівне-Ракурс №10 від 03.10.2019p. 
На головну сторінку