Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №208 від 06.10.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс здоров'я

“Вісім годин боролися за мене медики…”

“Добрий день, дорога редакція “Рівне-Ракурс”!

Я постійна читачка Вашої газети. Мене дуже вразила і схвилювала стаття “Смерть під час пологів” (у №36 за 8.09.05). Справа в тім, що рівно 25 років тому зі мною сталося подібне, що й із Наталею. Тільки мені було 19 років, а син народився вагою 4,5 кілограма. Але то були інші часи, і Бог послав мені Лікарів з великої букви. Біля мене не було жодної рідної душі - рідними стали дві зміни медпрацівників (1-а зміна не пішла додому), всі гінекологи маленької райлікарні, операційна бригада.

Я лише на мить прийшла до тями, побачила великі чорні очі, які дивилися в мої, і почула слова: “У мене друга група крові”. І лише потім мені розповіли, що теплою ниточкою життя зі мною поділився молодий анестезіолог.

Унаслідок великої крововтрати в мене порушилася функція нирок - ліки шукали по всіх відділеннях. Знайшли дві ампули, тільки одна з них розвелася. Моє життя висіло на волосині: вісім годин боролися за мене медики.

Це було в 1980 році в маленькій Гощанській райлікарні. А лікарям Владимирі Йосипівні Ткач і Валентині Михайлівні Рудюк я вдячна й понині.

А ще хочу сказати, що завдяки тій же Валентині Михайлівні рівно через 19 років Бог вдруге дав мені шанс на життя. Тільки за аналізами на тлі цілковитого здоров’я вона розпізнала страшну хворобу. В онкодиспансері я зустрілася зі ще одним Лікарем від Бога. Це Ірина Сергіївна Новосьолова. ось уже восьмий рік вона для мене є не тільки лікарем, а й психологом. Коли накочує хвиля невимовної туги, я йду на прийом до Ірини Сергіївни, бачу її добрі очі, чую щирі слова - і життя відкривається світлими барвами.

Вибачте, лист вийшов трохи сумбурним від хвилювання. Мені здається, що раніше в медицину йшли за покликанням. А ті, що йшли за довгим карбованцем, - робили собі кар’єру, вибивалися в начальники і лікувальною справою практично не займалися. Зараз же вся біда в тому, що після інституту лікарі йдуть практикувати - “відбивати” гроші, витрачені на навчання. Не раз я чула від людей: “Я лікарів вибираю Вашого віку, до молодих іти боюся”. Нічого хорошого платне навчання в інституті та “безплатне” лікування для пересічних громадян не дає. Це моя думка.

06.10.2005З повагою, медпрацівник з 25-річним стажем Т.Ф.Петрук, м.Рівне”



Рівне-Ракурс №10 від 06.10.2005p. 
На головну сторінку