“Прийди, прийди, весно-красна!”

Традиційні народні гуляння, організовані викладачами і студентами коледжу, зібрали гостей з Рівного та Дубна, ближніх і віддалених сіл Дубенського району. Від самісіньких воріт студентського містечка на дорослих і малюків (а на свято, як заведено, приходять сім’ями) чекали дива. Перше, що побачили гості, ступивши на доріжку, яка веде до центрального корпусу, - це синє крижане авто з номерами “Д.О.ШВАРЦ”. Автор, який у такий незвичний спосіб поздоровив із закінченням зими директора Мирогощанського аграрного коледжу Давида Шварца, побажав залишитися невідомим.

За традицією, кожна навчальна група коледжу виліпила зі снігу оригінальну скульптурну композицію. Цього року вздовж “Шахової алеї”, прикрашеної величезними “пішаками”, “турами”, “гетьманами” і “слонами”, вишикувалися герої казок і телепередач: покемони і кролики, їжаки та черепахи, Колобок і Вінні-Пух, була навіть одна “Венера Мілоська” і татуйований-пірсінгований байкер. У сніговому паноптикумі знайшлося місце для Мавпочки та Удава, Солом’яного бичка, Мамонта і символічних Пацюка, Кабана і Собаки з китайського гороскопу, Моряка, Вусаня і Ведмедя з “Деревни дураков” та інших карикатурних персонажів.

А на майданчику біля фасаду МАКу студенти влаштували таку собі міні-виставку: гігантська свиноматка з кумедними поросятками, “мічурінські” яблука і полуниці, дуже ретельно, з натуралістичними подробицями виліплений бик і, нарешті, мрія зоотехніків-селекціонерів - крилатий кінь Пегас. Останній з’явився тут не випадково: адже серед фанатів кінного спорту, які навчаються на ветеринарному відділенні коледжу, є справжні поети.

Малечі, яка прийшла на свято разом із татами та мамами, було на що подивитися! І хоча маленькі носики та щічки боляче щипав мороз, ніхто не поспішав розпускати нюні: адже ті, хто влаштував свято, потурбувалися, щоб дітлахи почувалися комфортно. У приміщенні музею коледжу працювало імпровізоване дитяче кафе, де можна було погрітися, випити гарячого чаю, подивитися мультики. Поруч розташувалася справжня польова кухня. До речі, майбутні захисники Вітчизни могли в цей день не лише покуштувати солдатської каші, а й постріляти з пневматичної гвинтівки або перевірити свою влучність у пейнтбольному тирі.

Народ веселився і гуляв, смажив шашлики, запускав повітряного змія і милувався витворами самодіяльних скульпторів, вигравав у безпрограшній лотереї всілякі подарунки, а у цей час фольклорні колективи з усієї Дубнівщини по черзі “закликали Весну”. І вона-таки прийшла! А точніше - приїхала на четвірці баских коней, у супроводі братів-місяців - Березня, Квітня і Травня. А щоб дівчинці-Весні стало хоч трішки тепліше, на майданчику розклали багаття. Змахнула Весна зеленим рукавом, спалахнув смолоскип - і запалало вогнище, в якому, за повір’ям, повинні згоріти всі наші страхи разом із негараздами зими, що минула.