Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №208 від 06.10.2005p.
Передплатні індекси:
23429 (на 1-6 місяців)
08903 (на рік).
Тел. +38(0362) 62-31-31
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Липень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
Серпень 2017p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31


Надія захистить усіх, хто звернеться і хто в Бога вірить! Тел.:(095) 92-61-876, (096) 67-38-505

¤ Невигадана історія

Це солодке слово – мама...

Найрідніші люди зустрілися через десятки років

Лист перший

Доброго дня, моя дорога матусю!

Пише ваша донька Тоня. Нарешті, через двадцять років, я можу вимовити це чарівне слово – мама. Вимовити не вголос, а звертаючись до вас у листі. Cтільки разів я вимовляла його уві сні, коли кликала вас, а, прокидаючись, розуміла, що це був тільки сон... Мені так багато треба вам розповісти. Але спершу, мамо, я хочу вам сказати, що ніколи, навіть у найтяжчі моменти мого життя, в моїй душі не було образи на вас. Я ніколи не думала, що ви зрадили мене, залишивши в чужих людей. Я не знаю, чому так сталося, але вірю, що іншого виходу у вас не було. Тепер, коли я сама вже мама, - так, у вас є онучок Олежик, якому один рік, - добре розумію, що означає для неньки її дитя...

У житті мені доводилося несолодко. Я пам’ятаю, коли мені було, напевно, рочки три, до дитячого будинку прийшла жінка. Вона зайшла до кімнати, де ми гралися, і я, не знаю чому, кинулася до неї з криком: “Мамо, ти прийшла за мною?”. Пам’ятаю, як жінка підхопила мене на руки і міцно притиснула до себе. Обличчя в неї було мокре від сліз...

Так я опинилася в сім’ї. Мама і тато – я їх так називала – були лікарями. Діточок Бог їм не дав, отже, я була оточена любов’ю. Але моє дитяче щастя тривало недовго. Через чотири роки потому мої названі батьки з незрозумілих для мене, дитини, причин, розлучилися. Мати вирішила виїхати до родичів у Канаду. Мене з собою взяти не змогла. Я бачила, як вона переживала, коли віддавала мене до інтернату. Перед тим, як проститися, вона сказала: “Тонечко, я маю сказати тобі щось дуже важливе... Ти маєш рідну маму”. І вона записала мені ваше прізвище та ім’я. Я гірко заплакала, цілуючи її. Більше я ніколи її не бачила...

Після життя в сім’ї було дуже важко звикати до інтернату. Ночами я плакала і кликала вас. Особливо тяжко було, коли на вихідні дітей забирали додому мами й тати, і я залишалася одна. Наша нянечка, тьотя Люба бачила мої страждання і часто-густо в такі дні забирала мене до себе додому. Я гралася з її дітьми, вона пригощала мене домашніми стравами. На деякий час душевний біль втихав. Як я заздрила дітям тьоті Люби...

Йшли роки. В інтернаті я закінчила дев’ять класів. Мене, як сироту, на пільгових умовах прийняли до технікуму. І знову гуртожиток, знову чужі стіни. Але я вже до всього звикла. Характер у мене загартувався. Після закінчення навчання я отримала призначення на велике хімічне підприємство. Працювала бригадиром. Мені було всього 19, але мене поважали всі члени бригади, хоча й були старші від мене. Прийшло і особисте щастя, - молодий інженер нашого цеху, мабуть, закохався одразу, бо через два місяці знайомства ми одружилися. Щастя, нарешті, знайшло мене. Але одна думка не давала спокою – десь є в мене мама, і я мушу її знайти. Я написала листа на телебачення. Добрі люди мені допомогли, і я отримала вашу адресу.

Дорога матусю, кожна хвилина наближає час нашої зустрічі. Яка ви? Адже я вас майже не пам’ятаю. Уві снах ви приходили до мене молодою, гарною, з довгою русою косою. Чекаю на вас, рідненька.

Ваша дочка Тоня.

Лист другий.

Добрий день, моя дорога дитино, моя донечко!

Ось, нарешті, ми знайшли одна одну. В мене немає слів, аби висловити свою радість. Але недарма співається в пісні, що наше життя вишите червоними і чорними нитками... Ти пишеш, що пробачила мені. А я вже стільки років не можу себе пробачити. Я вдень і вночі молю Бога, аби він допоміг мені, і ти мені пробачила.

Моє життя – це суцільні муки від самого дитинства. Народилася я з вадами зору і з дитинства носила окуляри. Залишилася без батьків зовсім маленькою: обоє загинули в автокатастрофі, коли їхали на Північ, аби заробити гроші й побудувати власне житло. Виховувала мене бабуся – татова мама. Жили в селі. Статків не було – бабуся отримувала маленьку пенсію. Після закінчення школи я хотіла піти вчитися далі, але не пройшла медкомісію: зір на той час був дуже поганий.

Коли мені було сімнадцять років, до мене посватався наш сусід. Його батьки були проти мене, мовляв, майже сліпа та ще й бідна сирота, - як то кажуть, ні кола ні двора. Але ми побралися. Миколі було лише вісімнадцять років. Коли його забрали в армію, я була вагітна. Потім народилася ти, і свекруха зі свекром не давали мені жити: “Бач, яка – сліпа, ще й на нашу голову дитину привела. Йди геть – ми тебе не хочемо знати!”. Куди було подітися? Бабуся на той час уже померла. І я, з тобою, крихіткою, подалася до чужого міста. Без копійки за душею, майже сліпа, просила їсти. Жебрачити спершу соромилася. Але не могла дивитися, як ти, голодна, немічна, просила в мене їсти. І я простягнула руку... Одна жінка, подавши трохи грошей, порадила: “Не мучте дитину. Віддайте її в дитячий будинок. Там їй буде краще”. Наближалася зима, а ночували ми з тобою то в підвалах, то в закинутих приміщеннях. І я вирішила: не буду більше тебе мучити, на деякий час віддам тебе туди, а потім, як тільки вдасться влаштуватися, заберу...

Прийшла зима. Теплого одягу в мене не було. Я захворіла. Від гарячки втратила свідомість. Добрі люди мене влаштували до притулку для сліпих і слабозорих. Тут я і живу вже багато років. До речі, цей лист пише моя сусідка по кімнаті, яка трохи краще бачить. Немає дня, щоб я не плакала, згадуючи тебе. Але що я могла вдіяти – сліпа і немічна. Просила нашого директора притулку допомогти розшукати тебе. Вона кудись писала, але домогтися нічого не змогла...

Доню, коли я отримала запрошення на телепередачу “Ключовий момент”, я ще не знала, хто може на мене чекати. Поїхати до Києва я не змогла, бо саме тоді, може, від хвилювання, в мене стався інсульт. Проте Господь не дав мені вмерти. І тепер, після того, як ти отримаєш цього листа, я сподіваюся, що ми побачимося. Молю Бога, аби дожити до цієї хвилини, щоб пригорнути тебе до мого понівеченого серця.

Постскриптум

Я живу недалеко від Тоні. Часто бачу їх обох – доньку і маму. Тоня обережно веде під руку гарно вдягнену, зовсім сиву жінку в чорних окулярах – свою матусю. Вони про щось тихо розмовляють. Доля звела їх – і вона щасливі...

Надія БІЛОУС

06.10.2005


Переглядів: 580

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 822 від 10.08.2017p.
¤ 
Як ідеально розрахувати час варіння яєць

Як ідеально розрахувати час варіння яєць

У приготуванні яєць більшість з нас вважає себе експертами, адже немає нічого простішого, ніж зварити їх круто або у мішечок....

¤ 
Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород

Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород

Три золота, два срібла та три бронзи вибороли дзюдоїсти Рівненщини у складі національної збірної на чемпіонаті Європи з дзюдо серед спортсменів з вадами зору....

¤ 
Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів

Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів

Кавуни – це улюблені літні ласощі як дітей, так і дорослих. Тому, дочекавшись сезону кавунів, насолоджуйтеся якомога більше ними, адже, як усім відомо, ця ягода не лише смачна, а й корисна....

¤ Лідер ринку
РДБК: Впевненість у майбутньому

РДБК: Впевненість у майбутньому

Віталій РОМАНЮК: «Будівництво в усі часи було та залишається не тільки практичною необхідністю, а й високим мистецтвом»

ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» успішно реалізує свої вироби не тільки в Рівному - майже 80% продукції поставляється на будівельні об’єкти в Києві, Львові та Стрию, а також в Івано-Франківську...

¤ 
Поліцейські вилучили патрони та пістолет

Поліцейські вилучили патрони та пістолет

У ході оперативно-профілактичних заходів «Зброя та вибухівка» правоохоронці вилучили 78 патронів різного калібру та саморобний пістолет....

¤ 
«Купила» мішок борошна за 12000 гривень

«Купила» мішок борошна за 12000 гривень

Під приводом купівлі борошна за дешевшою ціною троє невідомих осіб зуміли поцупити у жительки села Зоря 12 тисяч 100 гривень. Зловмисників, які пересувались на автомобілі, розшукує поліція....






Найпопулярніші 15 статей:

1. Розклад руху приміських та пасажирських потягів [242] (19179)
2. Розклад руху автобусів [253] (17811)
3. Моє місто - найкраще [427] (13713)
4. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (9394)
5. Скрегіт зубами посеред ночі [312] (9350)
6. Догляньте мене до смерті [278] (8947)
7. Коли розпочинати садити городину [599] (8860)
8. Не я б’ю, верба б’є За тиждень - Великдень! [235] (7840)
9. Душ для всіх [432] (6926)
10. Приваблюють і відлякують привиди Тараканівського форту [419] (6827)
11. Кульова блискавка: феномен, який не розгадано [462] (6581)
12. Тахінна халва зміцнює кістки та зуби [390] (6395)
13. ПАТ “Волинь- Цемент”: [505] (6387)
14. За кордон можна вивезти не більше 50 тисяч доларів! - [205] (6359)
15. “Тартак” закликав не бути байдужими [205] (6316)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Кавуни: м’якоть – для нирок, шкірка – для печінки, насіння – від глистів (336)
2. Як ідеально розрахувати час варіння яєць (333)
3. Обережно – змії! (327)
4. За самовільне спалювання сухої трави та сміття - штраф (323)
5. Карткові «кидки» (322)
6. СУ-39 відродилося, наче Фенікс, працює, живе та модернізується (320)
7. РДБК: Впевненість у майбутньому (319)
8. Де розмістити інформацію про компанію? (317)
9. Діти з Рівненщини відпочивають у Європі (317)
10. Після проведеного капітального ремонту вийшов на лінію черговий тролейбус «Škoda 14Tr» №142 (316)
11. Фото на керамике (316)
12. З Одеси – без медалей (315)
13. Рівненські дзюдоїсти вибороли на чемпіонаті Європи 8 нагород (315)
14. П’ята пора року (313)
15. Жебрачка (312)





 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2015 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс