Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №208 від 06.10.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Олас - якісне пальне

А що Ви скажете? Блог


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Жовтень 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
Листопад 2018p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30


#Невигадана історія

Це солодке слово – мама...

Найрідніші люди зустрілися через десятки років

Лист перший

Доброго дня, моя дорога матусю!

Пише ваша донька Тоня. Нарешті, через двадцять років, я можу вимовити це чарівне слово – мама. Вимовити не вголос, а звертаючись до вас у листі. Cтільки разів я вимовляла його уві сні, коли кликала вас, а, прокидаючись, розуміла, що це був тільки сон... Мені так багато треба вам розповісти. Але спершу, мамо, я хочу вам сказати, що ніколи, навіть у найтяжчі моменти мого життя, в моїй душі не було образи на вас. Я ніколи не думала, що ви зрадили мене, залишивши в чужих людей. Я не знаю, чому так сталося, але вірю, що іншого виходу у вас не було. Тепер, коли я сама вже мама, - так, у вас є онучок Олежик, якому один рік, - добре розумію, що означає для неньки її дитя...

У житті мені доводилося несолодко. Я пам’ятаю, коли мені було, напевно, рочки три, до дитячого будинку прийшла жінка. Вона зайшла до кімнати, де ми гралися, і я, не знаю чому, кинулася до неї з криком: “Мамо, ти прийшла за мною?”. Пам’ятаю, як жінка підхопила мене на руки і міцно притиснула до себе. Обличчя в неї було мокре від сліз...

Так я опинилася в сім’ї. Мама і тато – я їх так називала – були лікарями. Діточок Бог їм не дав, отже, я була оточена любов’ю. Але моє дитяче щастя тривало недовго. Через чотири роки потому мої названі батьки з незрозумілих для мене, дитини, причин, розлучилися. Мати вирішила виїхати до родичів у Канаду. Мене з собою взяти не змогла. Я бачила, як вона переживала, коли віддавала мене до інтернату. Перед тим, як проститися, вона сказала: “Тонечко, я маю сказати тобі щось дуже важливе... Ти маєш рідну маму”. І вона записала мені ваше прізвище та ім’я. Я гірко заплакала, цілуючи її. Більше я ніколи її не бачила...

Після життя в сім’ї було дуже важко звикати до інтернату. Ночами я плакала і кликала вас. Особливо тяжко було, коли на вихідні дітей забирали додому мами й тати, і я залишалася одна. Наша нянечка, тьотя Люба бачила мої страждання і часто-густо в такі дні забирала мене до себе додому. Я гралася з її дітьми, вона пригощала мене домашніми стравами. На деякий час душевний біль втихав. Як я заздрила дітям тьоті Люби...

Йшли роки. В інтернаті я закінчила дев’ять класів. Мене, як сироту, на пільгових умовах прийняли до технікуму. І знову гуртожиток, знову чужі стіни. Але я вже до всього звикла. Характер у мене загартувався. Після закінчення навчання я отримала призначення на велике хімічне підприємство. Працювала бригадиром. Мені було всього 19, але мене поважали всі члени бригади, хоча й були старші від мене. Прийшло і особисте щастя, - молодий інженер нашого цеху, мабуть, закохався одразу, бо через два місяці знайомства ми одружилися. Щастя, нарешті, знайшло мене. Але одна думка не давала спокою – десь є в мене мама, і я мушу її знайти. Я написала листа на телебачення. Добрі люди мені допомогли, і я отримала вашу адресу.

Дорога матусю, кожна хвилина наближає час нашої зустрічі. Яка ви? Адже я вас майже не пам’ятаю. Уві снах ви приходили до мене молодою, гарною, з довгою русою косою. Чекаю на вас, рідненька.

Ваша дочка Тоня.

Лист другий.

Добрий день, моя дорога дитино, моя донечко!

Ось, нарешті, ми знайшли одна одну. В мене немає слів, аби висловити свою радість. Але недарма співається в пісні, що наше життя вишите червоними і чорними нитками... Ти пишеш, що пробачила мені. А я вже стільки років не можу себе пробачити. Я вдень і вночі молю Бога, аби він допоміг мені, і ти мені пробачила.

Моє життя – це суцільні муки від самого дитинства. Народилася я з вадами зору і з дитинства носила окуляри. Залишилася без батьків зовсім маленькою: обоє загинули в автокатастрофі, коли їхали на Північ, аби заробити гроші й побудувати власне житло. Виховувала мене бабуся – татова мама. Жили в селі. Статків не було – бабуся отримувала маленьку пенсію. Після закінчення школи я хотіла піти вчитися далі, але не пройшла медкомісію: зір на той час був дуже поганий.

Коли мені було сімнадцять років, до мене посватався наш сусід. Його батьки були проти мене, мовляв, майже сліпа та ще й бідна сирота, - як то кажуть, ні кола ні двора. Але ми побралися. Миколі було лише вісімнадцять років. Коли його забрали в армію, я була вагітна. Потім народилася ти, і свекруха зі свекром не давали мені жити: “Бач, яка – сліпа, ще й на нашу голову дитину привела. Йди геть – ми тебе не хочемо знати!”. Куди було подітися? Бабуся на той час уже померла. І я, з тобою, крихіткою, подалася до чужого міста. Без копійки за душею, майже сліпа, просила їсти. Жебрачити спершу соромилася. Але не могла дивитися, як ти, голодна, немічна, просила в мене їсти. І я простягнула руку... Одна жінка, подавши трохи грошей, порадила: “Не мучте дитину. Віддайте її в дитячий будинок. Там їй буде краще”. Наближалася зима, а ночували ми з тобою то в підвалах, то в закинутих приміщеннях. І я вирішила: не буду більше тебе мучити, на деякий час віддам тебе туди, а потім, як тільки вдасться влаштуватися, заберу...

Прийшла зима. Теплого одягу в мене не було. Я захворіла. Від гарячки втратила свідомість. Добрі люди мене влаштували до притулку для сліпих і слабозорих. Тут я і живу вже багато років. До речі, цей лист пише моя сусідка по кімнаті, яка трохи краще бачить. Немає дня, щоб я не плакала, згадуючи тебе. Але що я могла вдіяти – сліпа і немічна. Просила нашого директора притулку допомогти розшукати тебе. Вона кудись писала, але домогтися нічого не змогла...

Доню, коли я отримала запрошення на телепередачу “Ключовий момент”, я ще не знала, хто може на мене чекати. Поїхати до Києва я не змогла, бо саме тоді, може, від хвилювання, в мене стався інсульт. Проте Господь не дав мені вмерти. І тепер, після того, як ти отримаєш цього листа, я сподіваюся, що ми побачимося. Молю Бога, аби дожити до цієї хвилини, щоб пригорнути тебе до мого понівеченого серця.

Постскриптум

Я живу недалеко від Тоні. Часто бачу їх обох – доньку і маму. Тоня обережно веде під руку гарно вдягнену, зовсім сиву жінку в чорних окулярах – свою матусю. Вони про щось тихо розмовляють. Доля звела їх – і вона щасливі...

Надія БІЛОУС

06.10.2005


Переглядів: 41

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus
<<- Попередня статтяНаступна стаття - >>

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 887 від 08.11.2018p.
¤ 
У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти»

У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти»

Ось уже восьмий рік поспіль Національний олімпійський комітет України проводить фінал Всеукраїнського спор...

¤ 
У Рівному п’яний водій збив двох школярів

У Рівному п’яний водій збив двох школярів

Смертельна дорожньо-транспортна пригода сталася другого листопада, близько 19 години на вулиці Севастопольс...

¤ Натуральне майбутнє
Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом»

Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом»

Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом стати «органічним хабом» Європи та всього світу

В Україні активно розвивається виробництво органічної продукції. За даними Дослідницького інституту органі...

¤ 
Чи стане пальне дешевшим?

Чи стане пальне дешевшим?

Стрімкий ріст вартості усіх сегментів автомобільного пального (бензин, солярка та автогаз) вже суттєво вдари...

¤ 
Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку

Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку

У рамках реалізації проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», в управлінні о...

¤ 
Україна потребує комплексної модернізації житлового сектору, - Геннадій Зубко

Україна потребує комплексної модернізації житлового сектору, - Геннадій Зубко

Для проведення модернізації житлового сектору фактично прийнята вся необхідна законодавча база. Мова йде не...





Найпопулярніші 15 статей:

1. Моє місто - найкраще [427] (1632)
2. Секс із мусульманином [271] (1347)
3. ЧИ ВАРТО РОБИТИ ПОКУПКИ ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ? [519] (1202)
4. Догляньте мене до смерті [278] (1094)
5. Як правильно приймати вітаміни? [749] (945)
6. Первентин - легальний наркотик нового покоління [345] (927)
7. Авокадо - це фрукт чи овоч? [318] (889)
8. [0] (871)
9. Секрети ігрових автоматів: як грати і вигравати? [755] (837)
10. Біснуватих везуть у Рогачів [256] (821)
11. Якщо у сні приснився вуж [219] (819)
12. Двох тяжкохворих сестер вилікував чоловік зі Здолбунова [465] (817)
13. Розклад руху автобусів [253] (808)
14. Яйце-райце, в чому твоя сила? [257] (777)
15. Три помсти княгині Ольги [820] (749)

ТОП-15 свіжого номера:

1. Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом» (111)
2. Харчова міль: як її позбутися і попередити появу (88)
3. Яку фарбу вибрати для фарбування стелі (85)
4. Відомо, хто став найбільш високооплачуваною мертвою зіркою (79)
5. Рівненщина забезпечена вакциною проти кору (72)
6. Засудженого незаконно помістили в ДІЗО (70)
7. 61-річна зірка серіалу «Рабиня Ізаура» зізналася, чи змогла б знятися оголеною (70)
8. Аніта Луценко повідомила, що її обікрали (68)
9. Завдяки Світовому банку лікарні Рівненщини отримають сучасну діагностичну техніку (61)
10. У Києві стартував всеукраїнський фінал «Олімпійського лелеченяти» (59)
11. Поціловані сонцем (57)
12. Смерть під колесами (57)
13. У Дубенському районі загинув мотоцикліст (57)
14. Оля Полякова зізналася, скільки витратила на грандіозне шоу «Королева ночі» (54)
15. У Рівному п’яний водій збив двох школярів (54)






 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Украина онлайн
Google+
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Разсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2018 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс