Дичавіємо…

Отже, що трапилось:

Cмерть 34-річного жителя села Козин у Радивилівському районі із колото-різаною раною грудей констатували 24 травня медики швидкої медичної допомоги. Причетною до вчиненого злочину виявилася 31-річна дружина.

Слідчо-оперативна група на місці події встановила, що за місцем проживання між подружжям близько 11-ї години виникла побутова сварка, під час якої дружина схопила кухонний ніж і завдала ним удар в грудну клітку. Після скоєного вона викликала «швидку», однак медики уже нічим не могли допомогти.

Жінку, яка наразі не може пояснити, чому так вчинила, затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Слідчі Радивилівського відділення поліції повідомили їй про підозру у вчиненні умисного вбивства за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Тіло направлено в морг для проведення судово-медичної експертизи.

У сім’ї, яка характеризується позитивно, виховується троє малолітніх дітей. Вони на момент вчинення злочину перебували в іншій кімнаті.

На Рівненщині це вже 15-те за рахунком вбивство, скоєне з початку року. У двох кримінальних провадженнях відносно жителів Костополя та села Вітковичі Березнівського району слідчі закінчили досудове розслідування та скерували їх із обвинувальним актом до суду, в решти – слідство триває.

Відділ комунікації поліції Рівненської області.

Жахає в цьому злочині його безглуздість. Нормальна родина, де батьки виховували трьох дітей, що в наш час є рідкістю, перетворюється в руїну. Батько мертвий, а матір – молода жінка, має всі шанси провести «за гратами» не один рік. Звісно, кожна трагедія унікальна, але останнім часом в нашій державі безглузді жорстокі злочини трапляються все частіше.

На жаль, нерви у багатьох людей не витримують, і в нас все частіше дає про себе знати «карантинний синдром». Тобто, як і після кожної війни, нинішня пандемія калічить психіку багатьох людей і стає причиною невмотивованої агресії. Сьогодні, коли епідемія потрохи йде на спад, її психологічні наслідки тільки починають проявлятись. Як підказує досвід «афганського» та «донбаського» синдромів, злочинів таких стане більше, і вони будуть страшніші, бо дуже багато сьогодні людей, які знаходяться на межі нервового зриву з усіма страшними його наслідками…