“А роки летять…”

Сьогодні пейзажі, натюрморти та портрети, намальовані пензлем Феофана Бобрика, зберігаються у Міністерстві культури України, приватних колекціях громадян Угорщини, Німеччини, Франції, Чехії та ще кількох країн світу. А починав живописець із художньо-оформлювальних робіт. Як зізнався пан Феофан, першим його “шедевром” була картина на патріотичну тему, яку написав під час служби в Радянській армії.

У ті часи, згадує митець, художник постійно відчував ідеологічний тиск, метод соцреалізму вимагав: роби так, а не інакше. Сьогодні Феофан Бобрик почувається творчо розкутим, не відчуває остраху перед великим полотном. “Чим більший пензель, тим більш живою виходить робота, - запевняє він. - Малюю те, чого бажає душа, те, про що хочу розповісти людям”.

Учасник багатьох обласних та всеукраїнських виставок, випускник Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова, на вернісажі у виставковій залі обласної організації НСХУ презентував рівнянам невелику частку свого творчого доробку останніх років. Веселе товариство розквітлих кактусів, натюрморти з польовими квітами, спокійні пейзажі рідного краю, портрети близьких людей - ці картини несуть у собі світло й теплу енергію. Це відчуття світлої радості легко передається шанувальникам образотворчого мистецтва, адже художник не ставить бар’єрів у вигляді якихось закодованих схем між собою і глядачем. Як відгукуються відвідувачі виставки, сюжети його картин прості і близькі людям різного віку, різних професій та уподобань.

Мабуть, не помилюся, якщо припущу: найбільшою несподіванкою для рівненських шанувальників таланту Феофана Бобрика стали “знакові” картини, зміст яких символічно відображає саму назву експозиції. Прудкі коні, які мчать у пронизаному ранішніми променями тумані, мов ті роки, що стрімко летять у світлу, сонячну далечінь. Що залишать вони по собі? Сподіваємося, ще багато натхненних годин і днів, творчих знахідок і нових художніх відкриттів.