Від Соломона до Естер

- Пане Михайле, над чим працюєте зараз?

- У роботі дві вистави - за мотивами художніх творів Костянтина Сергієнка “До побачення, яр!” та Дмитра Мельничука “Казка про царя Соломона”. Також у нашому репертуарі є вистави за поемами Костянтина Корфа “Чорне сонце” та Лесі Українки “На полі крові”.

- На чому робите акцент, реалізуючи свої творчі задуми?

- У фокусі моїх інтересів усе частіше українська і зарубіжна література XVI-XVII століть, коли суспільство розвивалося навколо християнської ідеї. Є бажання написати інсценізацію за одним із російських романів, в основу якого лягла історична постать стародавнього світу - цариця Естер.

- За якими критеріями ви підбираєте акторів для своїх вистав?

- На ключові ролі я призначаю досвідчених акторів. Дуже цікаво експериментувати. Наприклад, у виставі “Блакитний птах” за Морісом Метерлінком на роль хлопчика ми взяли студентку кафедри театральної режисури РДГУ Олену Кожушок. Роль в амплуа “травісті” виявилася вдалою. Ще ми надаємо можливість акторам при розподілі ролей обирати ту роль, яку вони хотіли б зіграти.

- Найуспішніші ваші постановки?

- Те, що для нас є цінним, комусь може видатися незначним. Отож, до успішних постановок ми відносимо вистави за Костянтином Корфом “Чорне сонце”, Юхимом Чеповецьким “Добрий Хортон”, Лесею Українкою “На полі крові”, Володимиром Короленком “Діти підземелля”.