Любов, яку не прийняв Голлівуд

Інгрід вважалася втіленням чистоти і чесноти: у неї був чоловік – дантист Петер Ліндстром і дочка Пія. Виглядало все дуже пристойно, правда з тих пір як кар’єра актриси пішла в гору, відносини з чоловіком стали погіршуватися. Вони були радше партнерами по бізнесу: він просто вів її фінансові справи.

Знайомство

Одного разу в маленькому кінотеатрі вона дивилася фільм «Рим – відкрите місто». Фільм так вразив актрису, що вона стала шукати інші картини італійського режисера – Роберто Росселіні. Але в Америці тих років європейське кіно було не дуже популярне. Так що можна сказати, Інгрід дуже пощастило потрапити на ще один його фільм – «Земляк». З цього моменту вона утвердилася в думці, що Роберто Росселіні – найвидатніший режисер з усіх їй відомих.

Він знімав жорсткі, безкомпромісні неореалістичні фільми, і актриса вважала, що повинна працювати з ним. Вона сама запропонувала йому співпрацю, написавши листа: «Дорогий містер Росселліні! Я бачила ваші фільми «Рим, відкрите місто» і «Земляк», і вони мені дуже сподобалися. Якщо вам потрібна шведська актриса, яка дуже добре говорить англійською і ще не забула свою німецьку, яка посередньо говорить французькою, а італійською знає тільки «ti amo» ( «я тебе кохаю»), я готова приїхати і знятися в вашому фільмі».

Росселіні написав для неї сценарій нового фільму «Стромболі», і вже в наступному році вона поїхала в Італію працювати з геніальним режисером. Після закінчення зйомок, Інгрід написала чоловікові: «Хотіла б попросити у тебе вибачення, але це звучить смішно. Ну, як ти можеш мені пробачити, що я хочу залишитися з Роберто? Я зовсім не збиралася закохуватися в нього і залишатися в Італії. Але – сталося. І що тут можна змінити?»

Кохання

Роман між Інгрід Бергман і Роберто Росселіні обурив і Європу, і Америку. Італієць теж був одружений, так що їх звинувачували в розвалі відразу двох сімей. У Голлівуді колишні шанувальники були шоковані і звинувачували Інгрід в розпусті, писали образливі листи. У Швеції її називали «плямою на прапорі країни». Скандал розбирали навіть в конгресі США, при тому, що уродженка Швеції не була громадянкою Сполучених штатів.

Петер Ліндстром довго не погоджувався на розлучення. А дочка Пія не змогла пробачити матері її зраду і відмовлялася навіть розмовляти з нею по телефону.

Дружина Росселіні, горда Анна Маньяні, навпаки, відразу ж погодилася дати розлучення, але вступили в силу суворі закони католицькій Італії. Так що Інгрід довго жила з Роберто поза шлюбом і спільного сина Робертіно народила ще до весілля. При цьому юридично виходило, що немовля – син Ліндстрома. Так що Роберто Росселіні оформив малюка на себе, а в графі «мати» записали: «Тимчасово не встановлена».

Одруження

За тиждень після цього нарешті був закінчений шлюборозлучний процес, і можна було подумати про весілля. Але і тут були свої нюанси. Дональд Спото, біограф актриси, писав: «24 травня Інгрід Бергман і Роберто Росселліні одружилися за дорученням. У місті Хуарес, в Мексиці, два джентльмена – Хав’єр Аларес і Артур Тревіно, – предстали перед суддею Раулем Ароско, сказали від імені Інгрід і Роберто клятву вірності. Розлучення Бергман визнавала лише одна країна – Мексика. Ні Інгрід, ні Роберто не бажали їхати за океан, де ризикували потрапити в лапи репортерів. Ось і довелося вибрати таку дивну форму одруження.

«Звичайно, ми дуже жалкуємо, що не можемо бути присутніми на своєму весіллі, – зі звичайним добродушним гумором говорила Інгрід, – але в загальному-то яке це має значення?» У той самий час, коли в далекій Мексиці скріплювалися узи цього дивного союзу, щаслива пара стояла, ставши навколішки, в тихій римській церкві, відкритій спеціально для них. Без свідків вони сказали покладені слова, обмінялися золотими обручками, повернулися додому і в вузькому колі друзів відзначили цю подію. Через кілька днів подружжя Росселліні переїхало в будинок на березі моря, в сорока милях на північ від Риму… »

18 червня 1952 вона народила близнят: Ізабеллу і Ізотту.

Росселліні з лишком виправдовував вислів «італієць в кубі»: він був схильний до депресій, марнотратний, ревнивий і запальний. Він поставив Інгрід умову, що вона буде зніматися тільки у нього, і вона відмовляла таким метрам, як Фелліні і Вісконті. Але через скандал їх нові спільні фільми бойкотували і критики, і глядачі. В результаті вони з тріском провалювалися в прокаті.

Повернення

Поступово почали наростати творчі розбіжності. Через чотири роки після свого чудернацького весілля, через п’ять фільмів, які залишилися непоміченими, чоловік і дружина їздили по Європі зі спектаклем «Жанна д’Арк на вогнищі». Непорозуміння і образи накопичувалися, сімейне життя не складалося. Інгрід хотілося працювати з іншими режисерами. Зрештою, отримавши запрошення, проти волі чоловіка вона знялася у фільмі «Анастасія».

У свою чергу Росселіні отримав пропозицію зняти в Індії документальний фільм, він з радістю відправився в подорож. Незабаром з’ясувалося, що в поїздці у нього зав’язався роман зі сценаристкою Соналі Дас Гупта – дружиною індійського режисера, яка брала участь в роботі над фільмом. Знову вибухнув скандал. Прем’єр-міністру довелося попросити Росселліні покинути країну.

Інгрід і Роберто розлучилися без особливого жалю. Він сказав: «Так, я втомився бути містером Бергманом». Вона відповіла: «Життя з Роберто ніколи не було нудним».

І восьмирічна сварка Інгрід Бергман з Голлівудом закінчилася: глядачі і критики із захопленням прийняли її роль у фільмі «Анастасія», дали Оскар і пробачили гріхи.