Валерій КОРОТКОВ: «Над господарями та справжніми господарями повинен бути МУДРИЙ господар»

Люди, яким менше сорока, навряд чи знають, що у напівголодному 1993 році Валерій ­Коротков оплачував шкільні обіди 36 тисячам рівненських учнів. Тодішні дітки, які стали дорослими, прийшовши 25 жовтня на виборчі дільниці та побачивши у бюлетенях на міського голову прізвище Короткова, навряд чи згадають, що саме йому завдячують збереженим здоров’ям у школах. А колишні мешканці Будинку дитини завдячують панові Короткову, без перебільшення, життям. Адже в ту важку пору заклад залишився без державного фінансування. Але дітки кожного дня хочуть їсти! Вихователям, няням треба було з чогось платити зарплату… І благородну ношу утримання Будинку дитини взяв на себе Валерій Коротков.

Також навряд чи відомо мешканцям Рівного, що Валерій Олександрович навесні 1994 року врятував посівну кампанію у цілій області. Не всі ще забули, як у ту пору водії носили каністрами пальне – в Україні воно було дефіцитом. Тодішній керівник області Роман Василишин зняв шапку перед найвідомішим та найуспішнішим бізнесменом Рівненщини: «Виручи селян, бо нема чим трактори заправити!».

І Коротков, виявивши хист неперевершеного кризового менеджера, поставив у колгоспи немало-небагато, а 40 тисяч тонн дизельного пального. Саме завдяки нинішньому кандидату у міські голови Рівного область мала вдосталь пального на посівну та збирання врожаю.

Нагадаю рівнянам про ще одну хорошу справу Валерія Олександровича у дев’яностих – фінансування футбольного клубу «Верес». Саме завдяки Президенту даного клубу ­Короткову, клуб грав у вищій лізі. Тоді глядачі ходили на стадіон «Авангард» на матчі улюбленої команди, мов на свято. «Верес», мабуть, першим серед спортивних колективів України отримав від Валерія Короткова комфортабельний автобус «Неоплан».

Перелік добрих справ ­Валерія Короткова вийде дов­гим. Та головна справа ще попереду – це можливість Валерія Олександровича попрацювати на благо Рівного на посаді міського голови. У нього є декілька незапереч­них переваг над всіма іншими кандидатами. Перш за все, дос­від: життєвий, професійний, управлінський. Ну що ці молоді хлопчаки, які хизуються на бігбордах, бачили і пережили порівняно з ним?

Некомпетентні та недосвідчені управлінці за 30 років незалежності України вже показали свою повну «профнепридатність». Що стосується віку Короткова, то нагадаю прихильникам «енергійної перспективної молоді»: Президенту США Дональду Трампу – понад 70, його супернику Джозефу Байдену – під 80. А Валерію Короткову лише 69 літ. Вік саме такий, коли і досвід вже є, і енергія, і працездатність ще є.

Вигідно відрізняє Валерія Олександровича від будь-кого з конкурентів на мерське крісло його політична незалежність. У той час, як суперники хваляться підтримкою партій, Коротков іде на вибори самовисуванцем. Адже чудово знає, що будучи політично залежним, він не зміг би самостійно підбирати керівні кадри для міських департаментів та управлінь, йому на сесіях диктували б порядок денний депутати від його партії. А так, він – вільна людина і в своїй діяльності на посаді мера буде зважати, перш за все, на інте­реси міської громади, реалізовуючи, при цьому, свою передвиборчу програму. Візьміть до уваги цей момент, коли будете ставити позначку в бюлетені 25 жовтня.

Я навмисне не вступаю у полеміку з критиками пана Короткова, які зараз почнуть згадувати неоднозначні епізоди в його біографії другої половини 90-х минулого століття. Тоді кожен великий та малий підприємець зазнавав утисків правоохоронних органів, несправедливих обвинувачень тощо. До честі Валерія Олександровича, він мужньо їх перетерпів і повернувся у рідне йому Рівне, щоб на схилі літ віддати йому свої знання, вміння, досвід.

Сьогодні надзвичайно актуальними є гасла: «Кадри вирішують все!» та «Найцінніший капітал – це люди». Керувати країною, областю, містом чи підприємством, швидко і грамотно приймати стратегічно важливі рішення завжди вважалося більше мистецтвом, ніж навиком. А в українських реаліях необхідні не тільки освіта та досвід, а й талант кризового менеджера, яким у повній мірі володіє Валерій Олександрович. За теперішніх умов місту Рівне потрібен саме такий управлінець. Нехай висуванці політичних партій міряються силами на сесіях, у депутатських комісіях міської Ради, а мер-стратег буде стояти над ними на голову вище. На таку роль у нашому місті найкраще підходить Валерій Коротков.