Матчук збудує пантеон на Гурбах

На святому місці зібралося близько півтори тисячі чоловік зі Здолбунівського району, ближніх районів та сіл області, були також представники Тернопільської області. Після завершення панахиди відбувся мітинг-реквієм, в якому взяли участь керівники області, науковці, громадсько-політичні діячі, інтелігенція.

Рівненську обласну державну адміністрацію представляв перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Жуковський. Виступаючи, він зазначив, що Гурби є святим місцем для кожного українця, а особливо для тих українців, які мали безпосереднє відношення до національно-визвольного руху. Історія визвольних змагань для першого заступника голови адміністрації є доволі особистою, оскільки члени його родини активно боролися у лавах ОУН-УПА. Зокрема, рідний дядько Всеволод Жуковський брав участь у боях проти власівців та радянських партизанів. У курені “Шавули” (с.Соснове Березнівського району) він діяв як заступник політреферента, за що і був вивезений на шахти Донбасу.

Ще не будучи при владі, патріотично налаштовані Віктор Матчук та Анатолій Жуковський приділяли значну увагу героїчним і святим місцям бойової звитяги українських патріотів Рівненщини. Так, у 2006 році ними було профінансовано третє найповніше видання книги “Гурби: квітень 1944-го”, яка нещодавно з’явилася в бібліотеці Конгресу Сполучених Штатів Америки. За фактами книги голлівудські кінематографи розпочали роботу над 11-серійною кінострічкою про УПА, фіналом якої буде бій в урочищі Гурби.

У 2006 році, завдяки спільним зусиллям голови облдержадміністрації, районної організації партії “Наша Україна” та відповідального секретаря державної комісії з питань вшанування пам’яті жертв війни та політичних репресій, відбулося урочисте закладання каменя та розпочато будівництво збірного пантеону Героїв бою поблизу с.Гурби Здолбунівського району.

Того ж року, відповідно до розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації, активісти молодіжного крила “Наша Україна” провели тут пошукові роботи з метою виявлення місця невідомих повстанських поховань. “У квітні 2007 року в урочищі Гурби, - запевнив Віктор Матчук, - будуть здійснені повномасштабні археологічні та ексгумаційні роботи, а на 17 травня цього ж року заплановане перепоховання 80 вояків ОУН-УПА та відкриття першої черги збірного пантеону Героїв”.

Прес-служба Рівненської облдержадміністрації

Майже 35 тисяч добірного війська НКВС, прикордонників, охорони тилу, які також входили у підпорядкування Наркомату внутрішніх справ, намагалися оточити частини УПА-Північ (Військова округа “Богун” під командою Петра Олійника - “Енея”) та УПА-Південь, яка щойно розпочала своє формування в Кременецьких лісах під командуванням Василя Кука - “Лемеша”.

Неповних п’ять тисяч бійців, з яких понад півтори тисячі неозброєні, потрапили в кільце оточення - так званий “гурбенський котел”, якого не знала історія партизанської боротьби у Східній Європі. Але повстанці витримали натиск семикратно переважаючого ворога та ціною неймовірних зусиль і втрат (передусім, серед неозброєних мобілізованих чоловіків) зуміли прорвати, здавалося, “мертве” кільце оточення.

До всіх підручників з новітньої української історії ця операція увійшла під назвою “Бущанський прорив”. Зібравшись усіма групами, які вирвалися з оточення, і спаливши у с. Буща кілька танків та знищивши кілька сотень енкаведистів, в районі села Точивик сили були перегруповані.

А далі розпочалися знамениті Північний рейд на Полісся та Рейд на Схід частин УПА-Південь та УПА-Північ, які вкрили себе невмирущою славою звитяжців у мало не щоденних боях з НКВС. Операція зі знищення Кременецького угруповання УПА, проведена за наказом маршала Георгія Жукова, захлинулася.