Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №199 від 04.08.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Особливі обставини

Якщо ви травмувалися на роботі...

“Доброго дня, шановна редакціє “Рівне-Ракурс”! Звертаюся до вас із проханням, допоможіть розв’язати проблему, з якою живу вже не один десяток років. Справа в тому, що в 1969 році мене спіткало горе. Працюючи водієм у колгоспі “Нове життя”, я потрапила в аварію, внаслідок якої потерпіла від черепно-мозкової травми. У 1978 році я пройшла комісію судмедекспертизи, за висновками якої мене було визнано інвалідом 2-ої групи. Згідно із законодавством господарство, в якому я працювала, зобов’язане було відшкодовувати 80 відсотків утрати працездатності. Однак, платили мені значно менше. Чи можу я відстояти своє право у суді? З повагою, Галина Краснолюба, с.Грушвиця Рівненського району.”

З цим запитання ми звернулися до інспектора територіальної державної інспекції праці Рівненської області Олексія Бориса.

- Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання передбачено щорічне коригування розміру відшкодування відповідно до зростання рівня зарплати в економіці в цілому. Таке підвищення проводилося у 2002-2005 роках.

Однак, у 1977 році діяли правила відшкодування втрати працездатності, затверджені указом Президії Верховної ради УРСР у 1961 році. Після цього, у 1984 році, була прийнята Постанова Ради Міністрів УРСР №690, якою також регулювались правова потерпілих на виробництві і відшкодування втрати працездатності роботодавцем.

Оскільки в цьому конкретному випадку було визначено 80 відсотків утрати працездатності, то згідно з правилами компенсації 1961-го і 1984-го років брався середній заробіток за 12 останніх місяців перед тим, як стався нещасний випадок. І від нього виплачувалося 70 відсотків. Наприклад, якщо заробіток на той час становив 200 карбованців, то щомісяця підприємство повинне було виплачувати відшкодування в розмірі 160 карбованців. Цей закон діяв до 1992 року, коли в Україні були прийняті нові законодавчі акти. А правила відшкодування були встановлені тільки 23 червня 1993 року. Тоді ж була видана постанова Кабінету міністрів України від 26 травня 1992 року, яка передбачала приведення загальносоюзних нормативних документів у відповідність до українських. Таким чином, було визначено, що якщо людина працює на тій посаді, на якій була травмована, то береться її середній заробіток за січень-квітень 1992 року, визначається середньомісячний, який вважається заробітком станом на 1 травня, і від нього виплачуються відсотки. Якщо ж це інвалід 2-ої групи, який уже не працює, то так само за 4 місяці 1992 року береться середній заробіток, визначається станом на 1 травня 1992 року і після того перемножується на всі коефіцієнти підвищення посадових ставок і тарифних окладів аж до 1 квітня 2001 року.

Подібні порушення бувають дуже часто. Згідно з Постановою Кабміну від 23 червня 1993 року неправильно призначені відшкодування або не виплачені кошти стягуються за весь період без врахування терміну давності, але за умови, якщо таке рішення прийме суд. Однак для цього потрібно підняти цю справу і провести перевірку правильності проведених нарахувань. Тому для того, щоб прийняти конкретне рішення, потрібно звернутися із відповідною заявою в інспекцію праці Рівненської області, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Словацького, 1.

Часто буває, що виплату призначають з порушеннями правил відшкодування. Хоча, згідно з новим законодавством, роботодавець сплачує страхові внески, а відшкодування виплачує Фонд соціального страхування.

04.08.2005Наталя ЛЕВЧУН



Рівне-Ракурс №10 від 04.08.2005p. 
На головну сторінку