П’ять майстринь - п’ять ідей

Ткані гобелени різняться між собою за сюжетами і кольоровою гамою, ідеями, що надихнули їх авторок на створення цих “теплих” символів хатнього затишку, та є у них одна спільна риса - нездоланна “українськість”, що проростає крізь сюжетну канву картини.

Анжела Гринбока виткала свій гобелен на основі сповненого музики вірша Ліни Костенко “Пелюстки старовинного романсу”. “Синьоока Волинь” Оксани Мельник спровокована негараздами в екології наших річок і озер. Марина Нікітюк створила покривало “Сонце для моєї мами”, в який вклала дочірню любов, ніжність і прагнення захистити матусю від негараздів життя.

Ольга Купчинська у своєму символічному полотні “Зірка Сходу” надала перевагу “небесній” його частині, тій, де засяяла Різдвяна зоря над пустелею, хоча під час роботи над гобеленом використовувала цілком земні фотографії реальної місцини. І навіть у “Подиху минулого” Анни Дем’янюк, навіяному символікою стародавніх єгипетських лляних тканин, у ритмах орнаменту проглядають обриси Карпатських гір.