Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №303 від 01.08.2007p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Знайомство зблизька

Хранителька поліського мистецтва

Хранителька поліського мистецтва

Уже 12 років в освіті. Всі ці роки вона передає своє незвичне вміння учням. Шедеври власної роботи та своїх учнів -від солом’яних скриньок до капелюшків та сумок - не раз презентувала на різних виставках як у Рівному, так і по Україні. Хранителька поліського мистецтва - мистецтва художньої обробки звичайної соломи. З яким захопленням заходять до її майстерні гості!

[моддинг компьюте?]

Її ім’я - Тетяна Галах. Завжди усміхнена жінка з неймовірно вмілими руками. Це руки, які перетворюють звичайнісіньку житню солому на загадкові сплетіння людської душі. Як розповідає сама пані Тетяна, їй просто подобається з буденного творити святкове. Адже солома має до 100 відтінків кольорів. Звісно, її можна і фарбувати, але, як запевняє майстриня, природне набагато яскравіше будь-якої фарби.

Технологія обробки соломи нескладна. Її замочують, а потім проварюють. І залежно від часу замочування змінюються відтінки. Завдяки цьому пані Тетяна має можливість створювати як різнобарвні квіткові композиції, так і сучасні модні аксесуари (які, до речі, дуже популярні зараз серед нашої молоді).

“Шкода лише, - жаліється майстриня, - що для вдосконалення моєї справи катастрофічно не вистачає літератури. Тому нам з учнями доводиться покладатися тільки на власну уяву. Але, як у творчої людини, ідеї постійно кружляють у моїй голові. Просто не вистачає часу їх втілювати”.

Сьогодні Тетяна Галах працює майстром виробничого навчання в Сарненському ВПУ-22. Її завзятість завжди притягує нових послідовників соломоплетіння. Сировину пані Тетяна заготовляє сама: адже, як висловлюється, її навколо - безмірна кількість. Просто треба завжди бачити в навколишній природі щось творче та особливе.

“Це мистецтво на Поліссі існує ще з давніх-давен, - заглиблюється в історію жінка-педагог. - Тоді люди використовували речі із соломи в повсякденному житті, в побуті. Тепер вони стали лише сувенірами. Хоча хотілося б колись налагодити виробництво сучасних аксесуарів: сумок, капелюшків тощо. Закордоном такі речі - просто супермодні та дорогі. Вони цінуються саме за те, що є ручною роботою. А ось у нас ще не зовсім хочуть повертатися до витоків поліської культури”.

Тетяна Галах незабаром іде у відпустку. Дуже хоче поїхати на Закарпаття, на Івано-Франківщину, ознайомитися з тонкощами цієї справи. Але жаліється, що інші майстри чомусь неохоче діляться своїм вмінням з іншими. Чому? Адже так потрібно передати свої знання молодому поколінню, яке продовжить мистецтво поліського краю, що є, безперечно самобутньою частиною української національної культури у майбуття.

Юліана Тет

Досьє “РР”

Уже котрий рік Тетяна Галах братиме участь в обласній виставці-продажі у Рівному, що проходить у парку Шевченка. Її вироби мають шалену популярність особливо серед юних жителів міста. Одна власниця магазину капелюшків навіть запропонувала їй співпрацю у розповсюдженні солом’яних аксесуарів. Непогано було б популяризувати цю стихію...

Цього ж року майстриня знову брала участь у Всеукраїнській виставці “Єднаймося ж, брати мої”, а також у незліченній кількості російських виставок. Не варто перераховувати усі відзнаки її та учнів. Усе стає зрозумілим, коли бачиш, що окремі вироби, як-от солом’яна церква - на грані знищення від величезної кількості виставок, оглядин та переїздів.

Нині Тетяна Галах готується до обласної конференції профтехосвіти, що проходитиме на базі Сарненського училища. Сюди з’їдуться гості з усієї України, офіційні представники міністерств. І в неї ще дуже багато роботи...

01.08.2007



Рівне-Ракурс №10 від 01.08.2007p. 
На головну сторінку