Половина рівнян ходить з тонзилітом,

Що таке тонзиліт, як його лікувати і коли все-таки слід видаляти мигдалики, кореспондент РР розпитувала лікаря-отоларинголога Рівненської міської поліклініки №2 Миколу ОЛЕНЧУКА (на фото):

- Гланди (або піднебінні мигдалики) потрібні людям для нейтралізації інфекції, яка потрапляє в організм з повітрям, їжею та водою. Коли організм ослаблений, а шкідливих бактерій та вірусів потрапило в рот достатньо, тоді мигдалики не можуть дати їм ради, стають червоними, набухають, і починається ангіна, тобто гострий тонзиліт.

А якщо людина, доросла чи мала, занедужала на ангіну, то її імунна система ослаблена. Тому лікування ангіни - це передусім зміцнення імунітету. Основною ж причиною виникнення хронічного тонзиліту, знову ж таки, може бути порушення опірності організму та неадекватне лікування самої ангіни. Розвиткові хвороби також сприяють: розрощення аденоїдної тканини, хронічний синусіт, викривлення носової перегородки, хронічний риніт - хвороби, що утруднюють дихання носом. Джерелом інфекції частенько стають каріозні зуби. Виникненню ж ангіни у багатьох випадках передують гострі вірусні інфекції (ГРВІ). Віруси готують підгрунтя для розвитку ангіни, однак вирішальне значення має бактеріальна флора.

Хронічний тонзиліт розвивається поступово, навіть непомітно, більше того - часто без клінічних проявів. Утім, прояви хвороби можуть бути різноманітними: це і дискомфорт у горлі, біль у ділянці піднебінних мигдаликів, іноді сухе горлове покашлювання, субфебрильна температура і неприємний запах із рота. Нерідко хворі викашлюють гнійні пробки.

- Саме тоді і варто видаляти мигдалики, щоб у них не скупчувалася та гидота?

- Ні, є ж ефективні консервативні методи лікування, які лікар підбирає індивідуально. Виділяють три клінічні форми захворювання: компенсовану, субкомпенсовану та декомпенсовану. При першій формі помітні лише місцеві ознаки запалення, натомість при декомпенсованій - виявляються вже й загальні ознаки хронічного процесу: дискомфорт у глотці, тривала температура, біль у ділянці серця, слабкість, біль у суглобах, голові тощо. Понад те, при цій формі виникають усілякі ускладнення. Адже доведено, що мигдалики пов’язані з 97-ма органами, - зокрема, з такими життєво важливими, як серце, нирки, печінка. Хронічний тонзиліт, коли мигдалики стають осередком інфекції, може спричиняти хвороби серцево-судинної, бронхолегеневої та сечостатевої систем. Отоді лікар радить видалити мигдалики. І радше тому, що існує ризик поширення інфекції з мигдаликів через кров по всьому організмові.

- Колись, за Союзу, практикували повсюдне видалення мигдаликів. Та й нині далеко не всі вухо-горло-носи хочуть займатися марудним консервативним лікуванням. Може, й справді: нема мигдаликів - нема проблеми? Чи правда, що коли дівчаткам видалити гланди у віці формування статевої зрілості, то згодом є ризик не мати дітей?

- Тепер лікарі-отоларингологи ставляться і в нас, і в світі до цієї проблеми вельми зважено. Наголошу: видаляють гланди тільки по життєвих показах. А для успішного лікування хронічного тонзиліту велике значення має вибір методу. Зазвичай 2-3 курси консервативного лікування проводяться восени та навесні. При правильному виборі лікування ефективність досягає 65-70 відсотків. І ще одне: видалення мигдаликів під час статевого дозрівання дівчаток справді серйозно впливає на репродуктивну функцію, що було доведено за Радянського Союзу.

З віком ризик хронічного тонзиліту зростає. Наприклад, у віці до трьох років на хронічний тонзиліт хворіє приблизно 3 відсотки дітей, 10-12 років - до 13. Тобто, що старша людина, то частіше гострі хвороби переходять у хронічні.

Здорові піднебінні мигдалики, як і вся лімфатична система, що в дорослого складає 1, 5 кілограма, беруть участь у захисній функції організму. Маса мигдалика в середньому становить 30-35 грам.

Поради дорослим і дітям

Негайно звертайтеся до лікаря, коли наявні такі симптоми: частий головний біль, порушення апетиту, блідість шкіри, постійна втома. Шийні лімфатичні вузли постійно збільшені, болючі під час промацування, неприємні відчуття у ділянці серця, біль у суглобах, гнильний запах із рота.