У підземеллях Тараканівського форту й досі живуть люди?

27-річний місцевий житель Олександр МАХНОВЕЦЬ краще за будь-кого знає Тараканівський форт, бо досліджує його з дитинства. До нього ми й звернулися з проханням пояснити, що ж коїться у давній та занедбаній споруді.

Мрячить дощ. Озброївшись фотокамерою, міцніше закутавшись у куртки, прямуємо за Олександром, який попереджає, що форт знаходиться в аварійному стані, тому потрібно бути максимально обережними (чимало туристів там травмувалося, деякі з них лишилися інвалідами на все життя - авт.).

- Достеменно відомо, що під Тараканівським фортом є три поверхи, а насправді їх під землею п’ять, а то й більше, - каже гід. - Деякі добиралися і на нижні поверхи, але не всі поверталися назад. У 1979 році двоє мандрівників заблукало у форті, рятувальники їх, на жаль, так і не знайшли. Зараз ідемо в підземелля, де найчастіше відбуваються аномалії.

Після магічного обряду підкинуло на три метри

Сирість. Холод. Дивні відчуття. Ліхтар майже погас. Як вихід із положення - беремо фотокамеру і фотографуємо шлях попереду, вивчаючи картину підземелля.

- Тут таке часто трапляється, - пояснює Олександр, змінюючи батарейки в ліхтарі. - Біорамка у цьому місці “зашкалює”. Тут, найімовірніше, сильна гепатогенна зона. Чому? Існує гіпотеза, що на цьому місці, глибоко у підземеллі, знаходиться потужний генератор, який і досі працює за рахунок природного джерела енергії - води. Були випадки, що у цьому місці штовхало людей на кілька метрів.

Так, три роки тому молодь на форті проводила магічний ритуал, розпаливши вогнище (стіни форту обмальовані магічними пентаграмами). 18-річний дубенчанин розповів, що він відлучився від компанії. Коли йшов коридором, його відкинула якась сила метрів

на три. Присутні пов’язали

це з потойбічним світом. Насправді, тут сильна концентрація енергії, яка індивідуально відображається на живих істотах. Тут одного разу знайшли дівчину, яка втратила свідомість і пролежала півдоби.

Ми пішли далі. Стало важко дихати і хотілося покинути чимшвидше це підземелля.

- Ось тут стіни зроблені частково з граніту, вони випромінюють у невеликих дозах радіацію. Знаходитися тут довго не варто, - пояснив Олександр Махновець.

Коли ми проходили коридором підземелля, декому з нас видалося, що далеко зліва щось спалахнуло на кілька секунд. А може, це просто був отвір у фортеці, через який пробивалось денне світло?..

- Спалахи, що трапляються глибоко у підземеллях - не дивина, - пояснює Олександр. - Якось місцеві жителі натрапили тут на дивний тунель. Звідти виходив неприємний запах і чулося шарудіння. Вони побоялися туди йти, натомість кинули у тунель свого собаку. Побачили тільки, як тварина спалахнула та зникла.

За моїми припущеннями, у форті стоять своєрідні детектори руху, які реагують на підвищену динамічність. Я помічав спалахи світла, коли пробігали миші…

- А тут краще не торкатися стіни - б’є струмом. Це не феномен. Електрики пояснили, що біля форту погане заземлення. Електрострум може поширюватися в діапазоні 700 метрів від електромережі і проходити спорудою.

- А ті вибухи, котрі люди чують ночами - не випадковість?

- Є припущення, що на нижніх поверхах є потужні склади з боєприпасами. Під дією часу вони можуть вибухати. Це доволі небезпечно, адже форт відвідує багато людей, особливо у весняно-літній період. Загалом, форт потребує детального дослідження, адже ми його на сьогодні знаємо на відсотків шістдесят.

Біолокаційна рамка “зашкалює” у вечірній час

В одній із казарм, куди ми зайшли, Олександр дістав біолокаційну рамку.

- О сьомій годині вечора вона традиційно “зашкалюватиме”, - пояснив. - Глибоко в підземеллях щось відбувається, починаючи з вечора...

- Невже там хтось живе?!!

- Я неодноразово чув глухі звуки, які долинають із глибини підземелля. Навіть фантастичні гіпотези не можна категорично відкидати. Під час Другої Світової війни “енкаведисти” замуровували людей у кімнатах підземелля живцем. Оскільки у форті були непогані комунікації - вентиляція, світло, запаси харчів, - то припускається, що жертви довго лишалися живими. Тим паче, під землею багато гризунів, яких теж можна було їсти. Людина, як і будь-яка біологічна істота, здатна адаптуватися до іншого середовища життя. Не виключено, що замуровані люди теж якимсь чином прижилися, адже в нижніх поверхах форту є повітря і вода. Якщо це й так, то ці істоти, найімовірніше, мало чим нагадуватимуть людей. Це будуть мутанти.

“Тараканівький форт - це незвичайне місце, яке криє в собі безліч таємниць”, - вважає Олександр. Він запропонував дочекатися сьомої години вечора і на власні очі побачити, як видозмінюється рух біорамки. О 19.15 вона почала шалено крутитися в руках дослідника. Чим же це, все-таки, обумовлено?

Коментар

Тетяна БИКОВА, співробітник дослідницького центру “Рівне-Суренж”:

- А й справді, Тараканівсьий форт - унікальна споруда, аналогів якій, окрім Брестської фортеці, не існує в світі. До того ж - аномальна. Втім, Тараканівський форт потребує детального дослідження, геофізичної розвідки, що дасть поштовх до реставрації цієї історичної пам’ятки. За кордоном подібні об’єкти не лишаються поза увагою.