Рівняни, Савік Шустер вітає вас із Новим роком!

Так чи інак, у плацкарті потяга Ковель-Київ рівненські учасники ознайомилися з російськомовною інструкцією “по проекту набора аудитории на передачу “Свобода Слова Савика Шустера”. Серед іншого найбільший подив і регіт викликало речення, у якому мовилося буквально таке: “...гостиница находится в достаточно демократичном районе - рядом расположены рынок, киоски…” . Що ж, виходить, базари в нас - ознака демократичності. Хіба ні?

На запису самого розмовного шоу, яке тривало три з половиною години, було доволі цікаво (кажуть, прямі ефіри з рекламою забирають коли сім, а коли й вісім годин часу), незважаючи на присутніх політиків, які давно й не раз себе скомпрометували і тим вечерпали свою привабливість. А ось Київ виглядав непривабливим і геть не схожим на європейську столицю: сіре, брудне, зі стрілами-хмарочосами на тлі старих занедбаних будинків, місто. Дорогі іномарки їздять немиті, у засохлій багнюці, попри те, що зо два тижні стояла суха з приморозками погода. Улітку під ошатною зеленню столиця є значно веселішою.

Кіностудія Довженка - далеко не Голлівуд

Такий самий непривабливий, закинутий та засмічений вигляд мала й територія самої кіностудії ім. Довженка. У неї якраз вписалися учасники “Свободи” з шести областей України: прості громадяни, практично всі з шелестливими пластиковими барвистими пакетами на додачу до сумок і сумочок. Чому і молодим, і не вельми, замість торб не взяти з собою в подорож практичні рюкзаки з різними відділами, у які вміщаються спортивні костюми, предмети гігієни та й канапки з ковбасою? Либонь - дорого, або люди мало подорожують. До речі, аудиторію студії добирають фахівці одного міжнародного інституту соціології, щоб були різні за віком, освітою та місцем проживання.

Народне кіно

Учасники повісили зимовий одяг в імпровізованому гардеробі перед знімальним павільйоном. Цей 7-й павільйон мало не назавжди викуплений за “Свободою” і там більше нічого не знімають. Студійний інтер’єр нагадує англійський парламент, особливо коричневі шкіряні дивани, на яких вмощуються учасники політичних дискусій. Глядачі реагують на їхні виступи пультами. Цими міні-компами з підсвітками справді цікаво просто користуватися. Хоча обслуговуючий персонал збоку регулярно їх перевіряє, налагоджує, відволікаючи глядачів від дійства навколо Савіка Шустера. Так запросто вам у руки пульти не дають, а лишень в обмін на паспорти і тільки. Будь-яке посвідчення особи паспорта громадянина України не замінить. Ой, як серйозно! А щодо працівників, які створюють Савікову “Свободу”, то їх у команді дев’ятеро. Серед них - режисер передачі, який за паном Шустером мандрує ще з російського каналу НТВ. Решта - молоді кияни з чомусь немитим волоссям. Хоча була неділя, а не кінець тижня. Чи то нині мода на таку зовнішню неохайність серед кіношників? Ті ж патлаті хлопці у відповідних місцях голосно плещуть у долоні, закликаючи до цього ж аудиторію.

Коли я дивлюся на українських політиків

У невеличкій перерві до перших рядів підійшла Ганна Герман, щоб ближче поспілкуватися. Так ось, спілкування не вийшло, бо вона - представник “Регіонів”, образилася на репліку про УПА, кинуту якимось одеситом. Пані депутатка давай розповідати, що 50-літні вчили не ту історію. Ну як можна таке казати людям із Півдня?J. Звісно, її трохи образили, бо перебіжчиків ніде не люблять. І вона, надута, знову вмостилася на шкіряному дивані і більше звідти не вставала. До речі, у словесній дуелі з Герман переміг Андрій Шкіль, якого підтримав і Схід, і Захід. Дивлячись на тих, за кого треба було голосувати “так” чи “ні”, впадала у вічі разюча відмінність між доглянутими, випещеними діячами та їхніми дружинами або ж дітьми, та звичайними людьми, які сиділи не на шкіряних диванах, а на пронумерованих дешевих стільцях.

Зарплата Шустера

Та це пусте. От про що найбільше гомоніли делегати після передачі, то це про зарплату Савіка Шустера. Дехто мало не зомлів у черзі до туалету, почувши, що Савелію Михайловичу Інтер платить 100.000, а чи й 125.000 доларів на місяць! Хоча деякі знавці казали, що це перебільшення, і насправді пан Шустер має якихось 50.000 зелених з перспективою росту, тобто випуску ще й інших проектів. Можливо, разом з “Великими українцями” та спортивною програмою вся сума й становить тих сто тисяч з лишком. За такі гроші можна було б і пофоткатися з бажаючими, а не зникнути десь через хвилину після шоу під прикриттям охоронців.

Затим трохи стомлених представників областей посадили в дуже холодні старі ікаруси і повезли: кого - на вокзал, кого - до готелю. Кажуть, у багатьох делегатів після поїздки Києвом у промерзлому “Ікарусі” дав про себе знати радикуліт.