Живе з ляльками, підвішеними до стелі

Це не фільм жахів - щось подібне, філософія від 25-річного Ігоря КЛЮЧНИКА, відомого у неформальних колах митця Рівного та електрика за професією. Як молодий чоловік наважився зі своєї квартири зробити ОСЬ ТАКЕ, дізнавалися журналісти “РР”.

Привітний господар із довгим чорним волоссям та фєнєчками на руках запрошує у свою кімнату. У нього під ногами плентається кіт Плюшкін, який народився... без кігтів!

- А, може, ти йому їх... - не встигли запитати.

-Ні-ні, нічого не подумайте, він справді таким народився, я його дуже люблю! - каже господар, пропонуючи зайти в кімнату. А тут ще один сюрприз: на дверях - табличка з надписом “Не подходи - убъет!”. Таке попередження електрики зазвичай вішають біля електрощитків.

У кімнаті - справжній креатив. Пригадується фільм жахів “Клітка”. До стелі, стін, шаф підвішені на мотузках ляльки. Колишні катеринки, барбі, крісті... Всі вони пофарбовані у білий колір. Лише одна сріблястого забарвлення, у неї замість тулуба - коріння з сенсемілії.

Волосся у ляльок, завдяки старанням митця, немає. Хоча (якщо, звісно, це можна назвати волоссям) в однієї красуні з голови виглядають цвяхи, в іншої - недопалки цигарок. Найцікавіша, як на мене, лялька (імен у них немає) скромно висить у кутку кімнати справа - в її тулубі знаходиться справжній котячий ембріон. Заспиртований. Де він його взяв - секрет.

Подруга - боїться, мама - сміється

Внутрішні органи, які виглядали із тулубів ляльок, зроблені з кабельних дротів червоного та синього кольорів. Професія електрика знадобилася у своєрідному мистецтві - ляльки уночі світяться.

- Що символізують твої ляльки?

- Намагаюся показати внутрішній світ людини. Такий, яким він є насправді. Глядач моє мистецтво розуміє по-своєму. Менше слів - більше вражень.

Остання з робіт Ігоря - лялька, яка висить на прикріпленій руці, зробленій із пап’є-маше. Вона має кілька рук, які маніпулюють меншими ляльками. Символіка проста: світ - повен маніпуляцій. Хтось нами керує, кимось - ми.

“Моя дівчина боїться цих ляльок, а мама - сміється, каже, що я ще живу дитинством, - розповідає Ігор. - Мрію зробити світильник у вигляді великої ляльки, який освітлюватиме мою кімнату. Можливо, організую найближчим часом у Рівному виставку, - адже друзі та знайомі постійно натякають на це”.

Не викидайте ляльок - краще подаруйте

їх Ігореві!

Де бере ляльки Ігор? Знаходить. У підвалах, на вулицях. Хто знає митця - дарує йому пластмасових красунь. Найкращий подарунок Ігореві - стара лялька, якою гралися. Нові - не підходять для мистецтва.

Неабияк здивувала найзаповітніша мрія неформала: “Хочу поїхати в найбіднішу країну Африки з друзями, і влаштувати для її мешканців безкоштовний концерт, а потім ситно нагодувати цих людей...”

Ось такий він - загадковий та непередбачуваний, як і його витвори мистецтва.