Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №330 від 07.02.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Лист

І ця жінка керує школою!

Доброго дня, шановна редакція! Я жителька села Степангород Володимирецького району. З 2006 року почала працювати у школі. За фахом я вчитель початкових класів та біології, але оскільки вільних місць у школі не було, працювала лаборантом у кабінеті хімії та фізики.

Раніше в школі був інший директор - Тетяна Михеєва, дуже хороша, порядна людина, з якою в нас ніколи не було суперечок. Мені ніколи не дорікали, вчителі були в напрочуд хороших стосунках, суперечок у колективі не було. Тетяна Станіславівна була дуже хорошим директором, але через сімейні обставини розрахувалась. І доклала до цього руку Анастасія Левечко, яка дуже хотіла обіймати крісло директора і цілий рік писала на неї скарги. Як людина може говорити комусь у вічі одне, а поза очі наговорювати на неї!

З першого вересня 2007 року директором школи стала наша сусідка Анастасія Левечко, і стосунки в школі стали вкрай конфліктними.

Одного разу я чергувала в школі до п’ятої вечора. У цей день директор пішла додому близько третьої, вона взагалі йде додому, коли їй заманеться, а то й зовсім не приходить на роботу. Між іншим, коли ми повідомили у Володимирецький відділ освіти про те, що у робочий час директор ходить по базару чи порпається в городі, нам відповіли, що у неї інформаційний день. Отож, через два дні після мого чергування, і цей день я ніколи не забуду, директор почала мене принижувати в присутності усього колективу, дорікала, що я пішла зі школи раніше дозволеного, що я, пробачте, начальника міліції в задницю цілувала… Говорила таке, що страшно було слухати. Та що може сказати людина, яка виросла в лісі, десять років годувала свиней, два роки пропрацювала, а на третій стала директором школи. Коли я вирішила зателефонувати до відділу освіти, директор вихопила з рук слухавку, і звинуватила мене в тому, що я нікому не даю спокійно працювати.

Зі сльозами на очах я попрямувала до сільського голови Віктора Іваненка. Просила його вжити якісь заходи, щоб виправити ситуацію в школі. Він пообіцяв поговорити з директором, проте коли приїхала перевірка із Володимирця з відділу освіти, усе заперечив і сказав, що кращого директора годі й шукати. Наступного дня моя мама запитала у нього, навіщо ж він збрехав. Його відповідь була проста: потрібні факти. Але ж люди не плачуть просто так…

Якось приходжу я до школи в чистому одязі, а директриса відправляє мене фарбувати стенди. Чого я, лаборант, маю виконувати роботу працівника по ремонту, який за це отримує гроші?!. Коли я до ночі фарбувала в кабінетах стенди, директор розповідала колегам, що я цілий день читаю каталоги косметичної продукції.

Одного разу, коли я вийшла з лікарняного, в школі видавали зарплату. Дізналася я про це останньою, хоча живемо з директором по сусідству. Гроші я таки отримала, проте з кишені заступника директора - 350 гривень. Коли я сказала, що хочу подивитися відомість, де я повинна розписатися, та зауважила, що документ зданий і за мене вже поставили підпис. Наступного дня я поїхала до відділу освіти і в касі попросила показати відомість. Виявилося, що замість 350 я мала отримати 429 гривень. Коли ж я вирішила з’ясувати ситуацію, отримала лише прокльони і звинувачення на свою адресу. Далі - гірше. Дізнавшись про те, що я зібралася подавати скаргу до суду, Анастасія Іванівна зателефонувала на мобільний до мого брата, і пригрозила, що якщо я подам заяву, його бізнес полетить шкереберть.

А одного разу директор вирішила познущатися з моєї мами. І коли та виганяла корову на поле, почала називати її бридкими словами, а за декілька годин, зустрівши біля магазину, вона, директор, задерла спідницю, виставила задницю і сказала, куди її слід поцілувати. Це все бачили діти, які йшли в школу, і люди, які їхали кудись кіньми.

Так чого може навчити наших дітей такий педагог - директор, що можуть в майбутньому ці діти показати своїм батькам, кому ми їх віддаємо на навчання?

Під час перевірок з Рівного чи Володимирця вона продовжувала все заперечувати, і згадувати давні конфлікти.

Та головне, з вини директора двоє дітей моєї сестри не ходять до школи, оскільки вона звинуватила їх у смерті їхнього батька. Говорила, що їхня мати п’яна валяється по барах… І діти сказали, що доки Анастасія Іванівна працюватиме в школі, вони туди не підуть. Вони бояться нових образ і дорікань. А директор стверджує, що до школи їх не пускає мама.

То це такий директор! Моя мама краще до скотини ставиться, ніж вона до дітей і людей. І повірте, батьки не хочуть, аби така людина виховувала їх нащадків.

07.02.2008З повагою, Галина Баранова, жителька с.Степангород.

P.S. Як повідомили із управління освіти Рівненської облдержадміністрації, за даними фактами проводиться комплексна перевірка. Про результати читайте в одному з наступних номерів “РР”.



Рівне-Ракурс №10 від 07.02.2008p. 
На головну сторінку