“Шукаємо могили родичів Сергія Рахманінова на Дубенському кладовищі...”

“Нет добра, нет зла. Есть знания и их отсутствие”. Сократ

- Ви вже більше двох років очолюєте відомий серед інтелігенції міста “Русский культурный центр”. Розкажіть, будь ласка, як з’явився задум його створення і над чим працюєте сьогодні.

- Перш за все, варто зазначити, що “Русский культурный центр” - це не політична організація. Він несе руську ідею, тобто слов’янську, і має на меті об’єднати людей різних націй. Людей, які через життєві обставини лишилися самотніми. Дітей, які хочуть витрачати вільний час на розвиваючі заняття. Рівненську інтелігенцію, яка хоче і готова вивчати, популяризувати шедеври рівненських митців і не тільки.

Сьогодні до складу нашого центру входять українці, росіяни, білоруси, німці і навіть італійці. Люди приходять сюди поділитися своїми поглядами на мистецтво, культуру, освіту. Їм просто хочеться, щоб їх вислухали. Часто через соціальне розмежування люди залишаються без спілкування, вони потребують аудиторії, прагнуть БУТИ ПОЧУТИМИ. І ми намагаємося їм це дати.

- Я так розумію, багато уваги приділяється дітям?

- Так, безперечно. Головне ж, щоб вони звикали до творчості, розвивалися духовно. Раніше цим опікувалась держава, а тепер... І так очевидно, що майбутнє покоління пустили на самоплин. Тому прикро і боляче дивитися на шприци, недопалки, що валяються безпосередньо попід школами... Їх привчили, що головне - не розум, а сила.

“Русский культурный центр” дає дітям можливість проявити себе в іншому руслі: ляльковий театр, фотогурток, шаховий клуб...

Знаєте, мене іноді вражає примітивність нашого суспільного мислення. Про що кричать на перших сторінках газет? Про першість України серед горілчаних заводів! А де ж духовність? Чи нам більше нічим похвалитися?!

Нам треба терміново позбуватися так званого “хуторянського менталітету”. Ми самодостатня нація. Але досить часто навіть наші місцеві політики цього не розуміють, мислячи однотипно...

- Якщо ми вже торкнулися політики, то яка Ваша оцінка життя росіян в Україні?

- Почнемо з того, що помилкою наших патріотів було закриття російських шкіл. Це тепер розуміють і діти, і батьки. Адже Росія швидко виходить у світ. А ми ж все-таки маємо тісні зв’язки та співпрацю. Сьогодні навіть у Львові часто зустрічаю оголошення: потрібні працівники зі знанням англійської та... російської мов.

Я дуже часто спілкуюся з українцями, котрі живуть на території Росії. Серед них багато високопосадовців. І ставлення до них зовсім не упереджене... А те, як ставляться до росіян у нас, не від великого розуму...

Візьмемо, до прикладу, той же банальний обмін досвідом. Минулого року було лише четверо бажаючих пройти вчительське стажування в Росії. Сьогодні таких людей вже 16. І все це здійснюється за підтримки Російського посольства в Україні. Ті ж екскурсійні поїздки дітей по “Золотому кільцю”...

- А над чим працюєте зараз?

- Зараз ми вже завершуємо всі, так би мовити, бюрократичні перипетії зі створенням громадської організації “Назустріч людям”. Це об’єднання вже кілька років успішно діє на Півдні та в центральних регіонах України разом із незалежними профспілками.

Готуємося також навесні провести музфестиваль “Шоу - Західний регіон” та “Рахманиновское песнопение” для талановитих музикантів нашої країни.

Спільно з Рівненським краєзнавчим музеєм провели дослідження і дізналися, що родичі славнозвісного композитора Сергія Рахманінова поховані на Рівненщині. Ось нині шукаємо їх могили на Дубенському кладовищі, щоб увіковічнити в нашій історії...

Та найголовніше, хочемо запровадити недільні школи. Розробити на найвищому рівні технічне оснащення та навчальну програму. На фоні шаленого ритму розвитку суспільства не треба забувати й здобутки минулого...