Земля як камінь спотикання

Добре, що колишні пустирі стають будівельними майданчиками, а замість зруйнованих складів буквально “на очах” з’являються офісні центри та багатоквартирні будинки. Однак будівельний бум має і свою тіньову сторону. Забудовники хочуть максимально використати отриману за чималі кошти земельну ділянку, при цьому мало дбають про такий “дріб’язок”, як зручні комунікації, наявність поряд із новобудовами магазинів, дитячих майданчиків та інших потрібних для нормального життя об’єктів.

Особливо цим страждають наші так звані “котеджні містечка”, де часто відсутні елементарні зручності - такі як вуличне освітлення та асфальтовані дороги. Ця тенденція дуже непокоїла Віктора Чайку. На його думку, єдина можливість боротися з цими “шанхаями” полягала в тому, аби орган місцевого самоврядування взяв на себе всі роботи з планування, будівництва та впорядкування мікрорайонів приватних будинків. Сьогодні, коли вже немає з нами Віктора Чайки, питання про те, як будувати і хто власник землі під майбутніми районами котеджів в Рівному, постало, як ніколи, гостро. Автор зустрівся з начальником Управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому Сергієм ПОЛОЦЬКИМ і попросив розповісти його про суть проблеми.

- На жаль, ситуація складна, особливо на ділянці в районі вулиць Макарова та Пржевальского. Історія цього району малоповерхових будинків наступна - 29 квітня 2004 року Рівненська міська рада прийняла рішення №841 про розробку проекту відведення земельної ділянки площею майже сорок гектарів з числа земель запасу рівненської міської ради для забудови кварталу приватних будинків. Цим займалось наше управління, яке є структурним підрозділом виконкому. Через рік - в квітні 2005 року, сесія міської ради прийняла рішення про укладання договорів дольової участі в будівництві житлових будинків на цій земельній ділянці. Зауважу - УКБ є підрозділом міськвиконкому і не виконувати рішення депутатів міської ради ми не маємо права. Згідно з законом ми розмістили в пресі оголошення про набір дольовиків, у червні 2005 року розпорядженням міського голови була створена комісія, яка проводила їх відбір. Здавалося, вже можна розпочинати будувати. Однак, двічі - в липні та листопаді 2006 року - міська рада зменшує обсяг ділянки. Ми переробляємо всю документацію, проходимо експертизу, і в липні 2007 року документи, які до сьогодні не затверджені, потрапляють до земельної комісії. Ситуація складна - я вважаю, що землю просто хочуть забрати у дольовиків, а серед них багато ветеранів та учасників бойових дій, заслужених людей. До того ж, відмова від централізованого будівництва котеджних містечок поверне нас до часів неконтрольованого будівництва. Це моє переконання, але прийняти рішення повинні наші депутати.