Молоко для селянина - самі збитки

Корова у дворі - харч на столі

“Тільки й говорять скрізь, що потрібно піднімати село. А ось воно - ставлення до села. На що ж нас перетворюють!” - кричать невдоволені селяни. Молоко - не вода, а коштує чомусь дешевше, ніж “захімічена” солодка вода у магазинах. І бабусям платять за молоко копійки, в той час як на базарі воно коштує в 2-3 рази дорожче. Але без корови - нема села. Це і для себе щоденна їжа на столі, і можливість хоч трохи заробити.

Правила диктує ринок

Враховуючи те, що молоко та продукти його переробки мають неабияке соціальне значення, ринок закупівлі молока у сільгоспвиробників Рівненської області перебуває під постійною увагою територіального відділення Антимонопольного комітету.

Закупівельні ціни на молоко протягом календарного року завжди коливаються, - зазначає начальник другого відділу досліджень і розслідувань територіального відділення Антимонопольного комітету України в Рівненській області Віктор ДАНИЛЮК. - Це явище природнє, викликане, в основному, неціновими факторами, які впливають на зміну попиту та пропозиції молока. Щодо закупівель у господарствах населення, то рівень оплати здавачам залежить також від віддаленості сільської ради, на території якої заготовляють. В останні роки також спостерігається сезонна тенденція ціноутворення на закупівлю молока - збільшення ціни на молоко в зимово-весняний період при зменшені його валового виробництва та зниження ціни в літньо-осінній період при збільшенні обсягів виробництва молока, оскільки велика рогата худоба уже виходить на пасовиська. А стосовно Радивилівського району, то на даний час триває розслідування. І лише по його закінченні можна буде говорити - порушення це чи ні.

- Нині немає якихось планових показників, правила диктує ринок, - розповідає заступник начальника управління державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області Валерій БУЛАВСЬКИЙ. - Кожен сільгоспвиробник може продати вирощене, кому забажає, і за тією ціною, яка його влаштовує. І державного регулювання закупівельних цін немає. Є лише регулювання торгівельної надбавки до оптової ціни виробника продукції, яка становить на основні продукти харчування: хліб - 8 відсотків; молоко, борошно, цукор, крупи, макаронні вироби - 10 відсотків для міста, а для села - 13.

“Худоба може піти під ніж”

У траурній рамці портрет корови з написом: “Мене звали Ряба”. Мовляв, легше корову здати на м’ясо, ніж тримати заради продажу молока, - погодяться всі селяни. Селянин горбиться, а його ще й поганяють - як не батогом, то цінами.

“Взимку молоко приймали по 1,50 гривні, а зараз по одній гривні, - розповідає житель села Жобрин Рівненського району пан Ярослав. - Тоді як у магазині 1 літр молока становить 3,50 гривні і ціни постійно ростуть. Тому і поголів’я худоби зменшилося в нашому селищі у два рази, оскільки жителям не вигідно тримати корів через низьку вартість молока”. Проте зменшення закупівельної ціни аж ніяк не відбилось на зменшенні ціни готової молочної продукції на прилавках магазинів.

Селян хвилює одне - як далі жити?

Як продати свою продукцію вигідно - саме це і турбує сьогодні селян найбільше. Вони сподіваються на підтримку і допомогу у вирішенні своїх проблем, і мають надію, що життя покращиться.

“Контролюється лише цінова надбавка від виробника до споживача”, - зазначає начальник головного управління економіки та інвестиційної політики Ігор ТИМОШЕНКО.

У такому випадку, хто стане на захист сільгоспвиробника безпосередньо у кожному селі?

- Питома вага прийому молока від населення становить 68 відсотків минулого року і 66 відсотків цього року, - зауважив заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації Микола ПЕТРУК. - Це спричинено тим, що поголів’я корів у населення зменшилося на 8,4 тисячі корів у порівнянні з минулим роком. А тримати корову чи свинку вдома - це всього-на-всього українська ментальність. Причин того, чому знизилися закупівельні ціни на молоко, декілька.

Якість молока від корів населення досить низька, оскільки збирається в неналежних умовах, тому у ньому підвищена кислотність, а доступ повітря призводить до сильного бактеріального забруднення. Внаслідок цього виробник для переробки затрачає більше коштів.

Також зросли витрати на пальне.

І ціни на молоко щороку падали в літньо-осінній період, і знову піднімалися в зимово-весняний, що пов’язано з сезонністю.

А також збільшилася кількість господарств, що розводять корів. Наприклад, в господарстві “Хлібороб”, що в с.Ільпінь Здолбунівського району, є окрема доїльна зала, все автоматизовано. Тому молокопереробні підприємства краще будуть купувати молоко у фермерських господарствах, хоча це і дорожче, ніж у селян.

“Розвивати село потрібно так, - розповідає заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації Микола ПЕТРУК, - щоб була інфраструктура, створювалися ферми, де все організовано і виробництво молока проводиться в санітарних умовах. І для того, щоб зростала кількість великої рогатої худоби, держава виділила 3, 2 мільйона гривень на зростання поголів’я корів молочного напрямку, в тому числі на закупівлю теличок від населення - 1мільйон 225 тисяч гривень, за одну вирощену корову на господарстві - 3000 гривень.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: