Ярослав Менжерес: “Благоустроєм, як і політикою, мають займатися обізнані люди”

Сьогодні пан Ярослав має будівельний магазин, офіс, базу, Льонозавод, механічний завод, 3 крани, 2 фури, власний автобус і кілька мікроавтобусів. І йому не соромно про це сказати, оскільки щодня Ярослав Юрійович прагне зробити свою фірму більш професійною , а місто - кращим.

Кожен крок пана Ярослава спрямований на розвиток своєї фірми, яка б мала міцну матеріально-технічну базу для вирішення серйозних справ, намагається залучити якнайбільше професіоналів, які б мали пристойні зарплати і злагоду у родині.

Він впевнений - Україна стане на ноги лише тоді, коли кожен свідомий громадянин зробить свій, навіть незначний, внесок у її розбудову.

Ярослав Менжерес напрочуд цікава та амбітна людина, фахівець, який знає, чого прагне і цілеспрямовано йде до своєї мети. ПП “Євробуд-М” активно бере участь у благоустрої міста, і сьогодні ця фірма виконує першу чергу робіт із реконструкції майдану Незалежності.

Тендер - виграли, на часі - робота

- Пане Ярославе, Ваша фірма виграла тендер першої черги на укладання бруківки на майдані Незалежності, який проводився управлінням житлово-комунального господарства Рівненського міськвиконкому. Що, врешті, там планують зробити?

- Наразі прийнятий і ухвалений проект реконструкції площі на майдані Незалежності. Міські депутати визначилися з тим, що там буде покладена гранітна плитка. Складність робіт полягає в тому, що камінь розміром 10х10х6 см, і це зазначено у технічному завданні, під час укладання витримати доволі важко, адже існує велика ймовірність похибки. Вона становить приблизно 0,5 см, а отже, для того, щоб рівно покласти плиту, потрібно робити шви.

Чому цього не розуміли депутати, які приймали дане рішення, - невідомо, адже складається враження, що ніхто з них раніше не стикався із благоустроєм міста.

На такій площі (мова йде про 8 тисяч квадратних метрів - авт.) краще було б використовувати плитку розміром 30х30х6 см, чи, як мінімум, 15х15х6 см. Взяти за приклад Червоноград Львівської області - там площа складалася із червоних (30х30 см) і чорних (15х15 см) плит. В цілому, вся площа укладена єдиним ромбом.

(Тендер по укладанню бруківки на площі у Червонограді виграли дві фірми: рівненська - “Євробуд-М” та львівська “Озон”. Із 7 тисяч квадратних метрів, за один і той самий час, “Озон” “постелив” 1,5 тисячі “квадратів”, а “Євробуд-М” - 5,5 тисячі - авт.).

- Але рішення прийняте, отже, не може бути суперечок. Тим більше, що роботи вже розпочаті. На якій площі плануються роботи першої черги?

- Так, ми починаємо працювати, виходячи з тієї ситуації, яка склалася. Сьогодні для того, щоб виготовити плитку потрібних розмірів, працюють найбільш потужні підприємства Рівненської області: в Катеринівці, в Костополі. Разом вони можуть виготовляти плитку зі швидкістю 50 квадратів на день. Виходячи з того, що перша черга становить 1,5 тисячі квадратних метрів, всю необхідну кількість матеріалу реально зробити за півтора місяці (враховуючи ймовірні поламки та вихідні дні). А 1,5 тисячі квадратів - це лише 18 метрів від дороги, тобто, до пам’ятника Т.Шевченку ще дуже далеко.

Я особисто їздив у Коростишів і зв’язувався з іншими фірмами, які також займаються виготовленням і розрізанням плит. А, відтак, є ймовірність того, що до 24 серпня “Євробуд-М” встигне покласти вдвічі більше квадратів. Наші працівники можуть зробити все дуже швидко, але потрібна плитка. На мою думку, добре було б тендер проводити ще у квітні, тоді й можна було б не поспішати. І площа могла бути повністю готова до свята.

Щодо швів для підтримання балансу, то вони матимуть ширину 0,5 см і будуть повністю заповнені гарцівкою та сумішшю, тому жінкам на високих підборах немає чого хвилюватися.

- Яка доля старої плитки?

- Особисто у мене в кошторисі зазначено про демонтаж та вивіз плит. Весь матеріал, що знімається, розподіляє управління житлово-комунального господарства. Напевно знаю, що якась частина віддана ШЕУ, інша - на ВАТ “Укртелеком”. Але приблизно половина від усієї кількості піде в утиль, оскільки плити поламані з внутрішньої сторони. Хоча візуально і здається, що плита ціла, та коли починаєш її знімати, ламається навпіл, оскільки має тріщини.

- Що буде з тими ділянками площі, які сьогодні розриті і містять порожнини?

- Місцева влада провела повну реконструкцію електромереж. Розкопані ділянки засипали піском. Але ми не можемо говорити про те, що їх можна накривати плиткою - вони просядуть. Не допоможе навіть пошарова вібрація. Тут є лише один варіант: оскільки існує економія по щебеню (за ініціативою ПП “Євробуд-М” було прийнято рішення класти бруківку на ту основу, що є, не зриваючи асфальт - авт.) - проблемні ділянки можна вкрити бетоном і заармувати. А тоді, вже зверху, покласти бруківку.

- Тож гранітом буде встелена уся площа?

- Наразі відповідь на це запитання може дати лише влада. Є ймовірність, що граніт лежатиме на ділянці перед пам’ятником Шевченка, а по всьому периметру встелятиметься плиткою-фемкою. Яким буде комплексний ансамбль майдану Незалежності - наразі сказати важко.

- Чи можна визначити термін придатності покладеної плитки?

- Всі знають, що коли дорогу вкривають камінням, років 100-200 можна не думати про реставрацію. А зараз те саме я б сказав і про граніт. Офіційно я дав гарантію - сім років. Але мені, власне, було б соромно за те, що я щось технологічно неправильно зробив. Я краще приїду і поправлю своїми силами, щоб тільки відкрито дивитися людям в очі.

До речі, усі об’єкти, які робило наше підприємство: с.Пляшева (Козацькі могили), Острозька академія, с.Клевань (містечко ветеранів), Православний храм у Кузнецовську, Рівненський обласний онкодиспансер - навіть через роки виглядають, як щойно після реставрації. Взяти до уваги хоча б онкодиспансер, на території якого з 1996 року лежить плитка. І зараз можна гордо заявити, що навіть після дощу там немає калюж. Їх немає ніде, де ступила нога моїх працівників. Справа в тому, що спершу я особисто приймаю у своїх людей об’єкти, а вже потім передаю роботу замовнику.

Головне - мати авторитет на батьківщині

- Наскільки мені відомо, Ваша фірма зареєстрована не в Рівному, а на Вашій батьківщині. Це був свідомий крок?

- Юридична адреса підприємства дійсно - у селі Друхів Березнівського району, звідки я родом. Тобто всі податки я сплачую у своє село. І найбільше я дорожу авторитетом у рідному селі.

За мої податки було закуплено обладнання для стоматологічного кабінету, провели газ до клубу, купили комп’ютери. На розвиток Друхова в рік іде близько 100 тисяч гривень, а це, погодьтеся, доволі великі кошти навіть для міста. На противагу будь-якому місту, ввечері село світиться, як Нью-Йорк…

Україна повинна використовувати власну електроенергію

- Ходять чутки, що Ви серйозно підняли питання про будівництво гідроелектростанції…

- Це дійсно так. Я хочу побудувати на річці Случ в селі Князівка Березнівського району гідроелектростанцію. Я прекрасно розумію масштаби цього будівництва, але моя мета - зробити державу енергетично більш потужною. І починати, вважаю, потрібно з малого. Спочатку я побудую гідроелектростанцію, потім - ще хтось, і, врешті, Україна зможе відмовитися від російського газу. Ярослав виношує ідею використання тепла надрів землі, що на власні очі бачив у Швеції та Фінляндії.

Мало хто розуміє, що робити опалення з електроенергії не проблематично і це значно дешевше за газ. Сам процес роботи нагадує принцип холодильника, тільки навпаки. Потрібна лише свердловина і дві труби. Одна із води 10 градусної температури витягає тепло, нагріває в системі воду до 96 градусів для опалювання будинку. А холод іде назад у землю. Між іншим, такий котел має 385 відсотків ККД. Чи не краще тоді розвивати цей, випробуваний і ефективний напрямок, а не газифікувати села, щоб вводити людей у фінансову кабалу? Тим більше, що люди будуть використовувати свою електроенергію і платити кошти в нашу державу, а не за іноземний газ. Але, як кажуть, кожен відповідає за свій профіль роботи…

Культура проживання - запорука вдалого господарювання

Не потрібно далеко ходити, щоб переконатися у завзятті Ярослава Менжереса. Варто вийти у двір будинку по вулиці Соборна 440 А, де розміщені офіс і будівельний магазин фірми “Євробуд-М”.

Коли пан Ярослав тільки-но викупив у будинку приміщення, у дворі лежало вісім “КАМАЗів” сміття. Люди викидали непотріб, куди бачили, і дійшло вже до того, що сміття почало летіти прямо з вікон будинку. Стало зрозуміло, що потрібно терміново впроваджувати не лише жорстку дисципліну, але й навчати людей культурі проживання. Для цього створили товариство співвласників і відокремилися від ЖЕКу. Зараз на місці сміттєзвалища ростуть квіти… І все це впровадила одна людина - директор “Євробуд-М” Ярослав Менжерес.

Сьогодні для обслуговування будинку найняли двірника та сантехніка. Якщо все-таки держава не долучиться до заміни труб, люди зроблять це власними силами. Почати заміну труб і каналізації хочуть з підвалу. Та так, щоб під час аварійної ситуації була можливість перемкнутися на іншу каналізацію.

Головне в роботі, щоб не заважали розвивати бізнес

Незважаючи на свою амбітність і наполегливість, пан Ярослав не хоче йти до політики. Як сам зізнається, головне в політиці - щоб не заважали працювати. Якщо людина розвиває економіку і має в своєму активі сотню людей, такі колективи потрібно берегти, а не тероризувати і забирати останню копійку. Треба розуміти, що коли людей обдерти, то завтра вони розбіжаться і нічого не принесуть державі в майбутньому.