Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №358 від 21.08.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#N-km

Дорога вода в дешевій пляшці

У Рівному є безліч городян, а радше більшість, які симпатизують та співчувають Грузії. Це навіть помітно з того, як активно люди купляють відому грузинську мінеральну воду “Боржомі” і в аптеках, і в магазинах. Якось один чоловік у невеликому магазинчику запитував, чи не можна здати скляні пляшки з-під “Боржомі”. Мовляв, купив упаковку після вторгнення Росії на Кавказ, випили сім’єю, а викидати шкода, тож не пластикові. Виявилося, що в нечисленних міських склопунктах порожня скляна пляшка з грузинської мінералки коштує чомусь усього вісім копійок. А найдорожче приймають пляшки з-під українського пива “Чернігівське” - 20 копійок за півлітрівку. І ще одне цікаве: у дитячих лікарнях наполегливо рекомендують купляти для інгаляцій саме "Боржомі", і ніяку іншу воду.

У парку їздять машинами

Під час неймовірної спеки все живе шукає затінку та прохолоди. Тому й у парку ім.Шевченка дуже людно. Але паркову тишу та більш-меш чисте повітря активно псують легкові автомобілі. На них приїжджають відвідувачі порівняно недавно перебудованої під ресторан невеличкої раніше кафешки. Звісно, п’ють вони там не лишень сік, охолоджений фреш, каву чи чай, адже бар геть не безалкогольний. Питання, у якому стані клієнти їдуть звідтіля, риторичне. Якийсь час у ЗМІ мовилося, що міські бізнесмени облаштують та оновлять парк, то, можливо, таким чином це оновлення почалося?.. Правда, є ще надія на майбутню муніципальну поліцію, яку ось-ось мають створити у Рівному, утримуючи за рахунок міської казни, платників податків, тобто нас із вами.

Кладовище із середини

На старому рівненському цвинтарі “Грабник” давно нікого не ховають і коли йдеш чи їдеш повз нього, воно здається затишним та умиротвореним і що на ньому спокійно спочивається померлим. Але коли зайдеш у центр кладовища, то бачиш вельми непривабливу картину – неподалік від могили Галактіона Короленка - батька письменника, похованого 1867 року та однорічної сестри письменника. якісь атеїсти, а чи сатанисти, не раз пиячили і, можливо, щось підпалювали. Їй-бо люди не бояться Божого гніву. Біля забутих могил з польськими та німецькими написами лежать купи старого хмизу, мотлоху, розбитих пляшок. А над усім цим непотребом височать, як нові, стилізовані під спиляні гілки на дереві, старовинні , ще дореволюційні хрести на могилах.

21.08.2008



Рівне-Ракурс №10 від 21.08.2008p. 
На головну сторінку