Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №361 від 11.09.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Якщо вирішили придбати собаку

Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили

Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили

Поради спеціаліста - як обрати собаку для усієї родини

Я не втримався від погляду глибоких, пронизливих очей. Я зупинився і… завмер. Вона має бути моєю! Цей носик, ці вушка, ці оченята. Хто це чи що це? Кохання з першого погляду? Мрія твого життя? Чарівний сон, який нарешті здійснився? Ні! Це - собачка, песик, цуценятко. Таке маленьке і безмежно красиве. Я хочу його собі! - Навіщо? - Та так - для себе, “для душі” чи для дитини.

Та щоб і ви були задоволені своїм вибором, і песик почувався комфортно, потрібно перед покупкою порадитися зі спеціалістом. Ніхто краще від кінологів не знається на цій справі. У діалозі “Ми і собаки” нам допоможе Людмила СИ-СТУК - кінолог-консультант, суддя регіональної категорії, власник розплідника “Golden Queen”. Собаківництвом вона розпочала займатися з 1965 року і ось уже протягом 42-ох років віддає цій справі весь свій вільний час, а песикам - безмежну любов.

- Пані Людмило, що насамперед потрібно враховувати перед придбанням чотириногого друга?

- По-перше, добре подумайте, чи готові ви тримати собаку. Для чого ви його купуєте? Чи зможете ви його утримувати? Чи бажаєте ви відвідувати з ним виставки?

- Дуже часто можна почути вислів: “собака - для себе”. Що це, на Вашу думку, означає?

- Будь-який пес – це, насамперед, турбота, догляд, увага, вільний час, прогулянки, дресирування і, врешті–решт, кошти, які потрібно затрачати. Майбутній власник собаки “для себе” заздалегідь налаштований на те, щоб не вкладати в неї ні грошей, ні часу, ні праці. А навіщо? Ми ж для себе собаку тримаємо. Чи має значення те, що він їсть і в якій формі перебуває? Не хочеться напружуватися і підтримувати правильний раціон, тим більше, що для цього знову-таки потрібно кудись іти, щось дізнаватися і, взагалі, турбуватися, метушитись. Тому годувати собаку будемо на свій острах і ризик: що самі їмо - зрідка дамо, а так - що доведеться. Таку саму відповідь можна почути і стосовно дресирування. “Це зайве - кажуть вони, - наш песик і так буде цілком слухняний”. І лише тоді починають щось робити, коли неминучі проблеми з твариною вже просто “беруть за горло”. Сказати про це пес не може, але його нерви не витримують. Нещасний собака починає огризатися з якогось приводу чи без нього. І ми задумуємося: як з такого безневинного цуценяти могла вирости така злюча псина? Я, мабуть, помилився і не того собаку вибрав. Тому я раджу: перш, ніж відрізати - сім разів відміряй. Чи згадувати це прислів’я при покупці собаки - вирішуйте самі. Але одне знаю напевно: насамперед потрібно дуже добре все обміркувати і зважити, всі “за” і “проти”, всі “можу” і “не знаю”. І, мабуть, не сім разів подумати, а набагато більше. Слід розуміти, що тваринка - це не іграшка, не забавка на один день. Це - часточка нашого життя, повноправний член сім’ї. Вона також потребує любові, уваги, турботи і піклування.

- Якщо все ж таки вирішили купити собаку, то як здійснити правильний вибір?

- Це одна з найбільших проблем, оскільки людина купує тваринку, наче іграшку, не замислюючись про призначення тієї або іншої породи. Такі чарівні в 2-4 місяці “плюшеві” цуцики кавказьких, середньоазіатських вівчарок, московських сторожових, чау-чау дуже скоро втрачають свою “плюшевість”. Натомість у них залишаються самовпевненість і самодостатність у поєднанні з небажанням підкорятися будь-якому тиску з боку господарів. У результаті пес залишається не видресируваним, що можна розцінити як халатність, яка веде до дуже небажаних наслідків. По-друге - неосвіченість власника у питаннях виховання тварин. І біда в тому, що песеня-агресор з часом перетвориться на собаку-агресора, і тоді плачевні наслідки будуть неминучі. Ми, люди, повинні пам’ятати, що собака - це не людська істота в хутряній шубці. Навколишній світ вона сприймає трохи інакше. І слід навчитися розуміти наших друзів, дотримуватися певних правил поведінки і не випробовувати на міцність їхнє терпіння. Не провокуйте собаку й у вас ніколи не виникнуть неприємні ситуації при спілкуванні з нею. Також при виборі собаки варто враховувати ваш характер та можливості. Пес, залежно від породи, потребує того чи іншого догляду.

- А якщо немає часу на прогулянки, то якого собаку краще обрати?

- Варто обрати невеличкого, як то кажуть, “кишенькового” або “дамського” собачку. Наприклад, шпіц померанський чи російський тор-тер’єр, йоркширський тер’єр, чіхуахуа. Вони вагою від 1,5 до 3 кілограмів. Це собачки-“іграшки”. Їм не можна давати багато бігати і гавкати, оскільки вони швидко стомлюються. Годувати їх потрібно збалансованими сухими кормами з додаванням свіжого сирого м’яса. Вони дуже віддані, надзвичайно сміливі, надійні друзі.

- А якщо потрібен собака для охорони?

- Це великі собаки. Але вони потребують фізичного навантаження, дресирування, прогулянок. Можна взяти німецьку вівчарку. Це - “універсальний” собака, пристосовується до будь-яких умов. Під час Першої і Другої світових воєн ці собачки служили в армії зв’язковими, мінерами і санітарами. У ХХ столітті порода отримала визнання і популярність по всьому світу завдяки своїм унікальним службовим якостям. Німецька вівчарка відома своєю кмітливістю, здібністю до будь-яких видів дресирування, відданістю господареві, витривалістю і зовнішньою привабливістю. Собакам цієї породи необхідно реалізовувати свої потенційні можливості і господареві треба це враховувати. Без діла цей собака стає злим і некерованим. Також сенбернар - легко піддається дресируванню і водночас дуже миролюбивий, відданий друг для дітей і дорослих. Проте для нього потрібно буде виділяти дуже багато часу, оскільки регулярні прогулянки йому вкрай необхідні. Або ж – доберман: вірний, сміливий, з міцною нервовою системою, уважний і безстрашний собака. Завдяки своєму розуму, природженому гострому чуттю, зацікавленості в роботі він легко піддається дресируванню. Доберман хороший як домашній собака, а також як захисник і службовий.

- А якщо є алергія на шерсть?

- Це обов’язково потрібно врахувати. Перуанська гола, наприклад, - прекрасний вихованець, друг і компаньйон. Та представники цієї породи, як і всіх безшерстих порід, вимагають особливого догляду за шкірою, тому що вона у них надзвичайно чутлива до появи подряпин і ран, до сонячних променів.

- А з довгошерстими, напевне, ще більше клопоту?

- Звісно. Ці собаки потребують професійного догляду за шерстю: миття, вичісування, деякі з порід не в змозі обійтися без грумінгу і стрижки. Наприклад, пуделі. У них в крові - любов до стрижок. Ці собачки дуже вразливі, та напрочуд добродушні. І капці піднесуть, і іграшку для дитини. Ну просто - собака “для душі”.

- Як відомо, зараз багато хто перебуває в гонитві за модою. От побачили мультфільм Уолта Діснея “101 далматинець” і собі захотіли такого собачку. Що про нього можете сказати?

- Собачка популярний, і, зазвичай, улюбленець всієї сім’ї. Дуже добре поводиться з дітьми, відданий своєму господарю. Завжди привітний і в хорошому настрої. Але потрібно пам’ятати, що далматинець - бігова порода, тому потребує довгих пробіжок хоча б раз на день. Якщо він не буде прогулюватися достатньо, то не викине зайву енергію і розпочне шкодити в квартирі. Тому якщо ви готові до 15-кілометрової щоденної ранкової пробіжки - будь ласка.

- Отже, якщо вже вирішили придбати собачку, то вибір має бути усвідомлений, щоб потім не пошкодувати?

- Так, звісно. Адже існує понад 400 порід собак і кожна по-своєму цікава, але всі вони потребують турботи, захисту та любові. Завели вдома цуценя – вважайте, маєте дитину. Собака навчить вас порядку. Але ви повинні розуміти, що, якщо увесь день ви на роботі, і фізично не в змозі приділяти їй необхідного часу, то великі породи собак краще не заводити, тобто: добермана, далматинця, боксера тощо. Єдиний варіант - собачка кімнатний “декоративної” породи, якому вистачає прогулянок квартирою і за природньою потребою вони ходять на лоточок.

Тварини відчувають наші проблеми, коли в нас щось болить чи немає настрою. Та собака, на жаль, не може сказати словами, що він про нас думає і що потребує сам. До речі, хочу зазначити, що собаку заводять люди, яким не вистачає уваги. Якщо, наприклад, собаку заводить жінка, це означає, що їй не вистачає уваги з боку чоловіка і дітей, або ж - навпаки.

Добре все обміркувавши, врахувавши всі “за” і “проти”, порадившись з кінологами, ви нарешті вирішили придбати для себе це чудо природи. Ох, ці собаки!

П’яних ми не любимо!

Від курива чхаємо і дивимося стражденними оченятами.

А від пропозиції - піти геть - відмовляємося тихо, але категорично…

Ви ще не передумали? Адже це ще не все… Це- лише початок… Ви звикаєте прокидатися на світанку. Час вашого перебування на свіжому повітрі помітно збільшується, що позитивно позначиться на вашому здоров’ї. Ви будете витрачати на вашого собаку чималенькі гроші і вам це буде подобатися. Життя перетвориться на: гуляти, годувати, гуляти, годувати і так далі… Ви звикнете до гарчання, скавчання і виття. Гості вас незабаром перестануть тривожити, на відміну від сусідів. От життя собаче… Дуже швидко ви перетворитеся в “божевільного собачника” і будете “виходити із коми” лише на слова “щеплення”, “нашийник”, “гуляти”. Вам стане важко запам’ятовувати імена людей, зате ви знатимете клички всіх псів поблизу. Собака буде постійно ходити за вами по квартирі. І, поклавши голову вам на коліна, буде дивитися вам просто у вічі…

Пам’ятайте! Перш, ніж завести собі чотириногого друга, слід ретельно обдумати, чи це бажання усвідомлено, чи є у вас можливість здійснювати правильний догляд за вихованцем, повноцінно годувати його, чи впевнені ви, що нова “іграшка” не набридне вам за кілька місяців і чи не перетвориться на “бомжа”, поповнивши армію своїх бездомних родичів. Та мабуть недаремно ж кажуть: “Чим краще пізнаю людей, тим більше подобаються собаки.”

11.09.2008Людмила ІЛЬНИЦЬКА



Рівне-Ракурс №10 від 11.09.2008p. 
На головну сторінку