Україна заслуговує на Євро-2012

Цю тезу самотужки вирішив підтвердити рекордсмен книги рекордів Гіннеса та книги рекордів України, спортсмен-любитель із Харкова, Микола КУЦЕНКО.

У підтримку ідеї проведення найпопулярнішого європейського турніру на території нашої держави чоловік пішки долає шлях від Києва до Варшави, при цьому жонглюючи м’ячем за усіма футбольними правилами.

Минулої неділі Микола Куценко завітав і до Рівного, де на Майдані Незалежності провів майстер-клас із жонглювання м’ячем.

Супроводжують рекордсмена параолімпійські майстри спорту України, члени броварської громадської організації інвалідів “Прагнення”, які також будуть встановлювати світовий рекорд, долаючи таку відстань на візках.

Про міжнародний марафон “Київ – Варшава – разом до Євро - 2012” розповів його головний ініціатор та учасник Микола Куценко:

- Пане Миколо, як виникла ідея проведення такого незвичайного марафону?

- Я завжди був максималістом. З дитинства вболівав за столичне “Динамо” і, як і всі діти, мріяв грати за цей клуб. Або в “Динамо”, або ніде. З професійним футболом не склалося, але любов до гри залишилася. Десь навесні з’явилася ідея довести, що Україна гідна приймати Євро-2012 подібним чином. Спочатку провели такий-собі тренувальний похід “Бровари– Київ”. А потім, тридцять першого серпня на столичному Майдані Незалежності ста-ртувала основна частина акції. І от ми вже у Рівному. Щодня намагаємося долати марафонську дистанцію 42,195 км, безперервно набиваючи при цьому м’яча. Після кожної години ходьби намагаємося робити хоча би п’ятихвилинні перерви, аби трохи перевести подих. Іноді йдемо по три години без перепочинку, щоб не відставати від графіка. За тиждень сподіваємося дістатися українсько-польського кордону. Коли доберемося до Варшави – ще невідомо, адже маршрут сусідньою державою ще повністю не узгоджено із тамтешньою владою.

- З якими труднощами доводилося зіткнутися в дорозі?

- Неприємності чекали на нашу групу ще на старті. Щойно ми вийшли з Києва, як нас кілька разів наздоганяв дощ. У дорозі ми мокли, у дорозі й висихали. Першу ніч довелося ночувати у наметовому таборі поблизу столиці. Вже потім зупинялися у готелях.

Головна проблема – відсутність достатньої кількості часу для відновлення сил організму. Ідучи цілий день, ще й жонглюючи м’ячем, важко відновитися упродовж всього кількох годин сну. Проте бойовий дух нашої команди – незламний, отже, ми дістанемося фінішу. Метою акції є об’єднання українського народу для підтримки проведення в Україні фінальної частини “Євро-2012”.

Тієї ж точки зору дотримується інший учасник марафону, президент громадської організації інвалідів “Прагнення”, Олег ІВАНЕНКО:

- Головне – бойовий дух. Сьогодні інваліди на візках на рівні зі здоровою людиною долають таку величезну відстань. Цим ми намагаємося ще раз нагадати про те, що на кожному стадіоні, біля кожного магазину, аптеки, перукарні повинні бути пандуси для людей з особливими потребами.

Вже наступного дня команда Миколи Куценка вирушила від Рівного до Львова, аби продовжити свій неймовірний марафон людських можливостей.