Напоїли клофеліном і обікрали

Валерій працює торговим представником і тому йому часто доводиться переїздити з одного міста в інше. З таким насиченим графіком роботи на особисте життя часу залишалося мало. Цього разу в його робочому розпорядку була поїздка до міста Рівного. Він вирішив не гаяти часу і ввечері після роботи познайомитися з рівненськими дівчатами. Знайомих і друзів у місті майже не було, та й - щойно приїхав. Знайшов телефон давнього друга, який проживав в Рівному, і вирішив зателефонувати та запропонувати піти на пиво. Сергій (так звали друга) дуже зрадів дзвінку від Валерія, але в той день він, на жаль, не мав часу, тому пообіцяв зустрітися іншим разом. У планах Валерія не було сидіти в чужій квартирі і сумувати. Щоб ближче познайомитися з новим містом і провести час цікаво, він вирішив піти погуляти. А там мав надію з кимось познайомитися.

Спочатку була прогулянка парком і пляшка пива. Та наодинці проводити час було самотньо. Так ні з ким і не познайомившись, Валерій вирішив піти у якийсь рівненський диско-бар. Неодноразово чув про “Лагуну”. Довідавшись, де вона знаходиться, направився туди.

Дискотека Валерію сподобалася: гарячі “дикі” танці, гарна музика і симпатичні дівчата. Познайомитися тут було просто, - адже дівчата самі йшли на контакт. Сподобалася одна дівчина, яку звали Наталі. На дискотеці вона була разом зі своєю подругою Танею. Дівчата розговорилися з хлопцем, і вже за якусь годину знали, хто він, ким працює і звідки сюди приїхав. На це дівчата і “клюнули”, - адже хлопець не місцевий, знайомих майже не має, йому самотньо, а ще й при грошах. Він пригостив дівчат вечерею і вже тоді запропонував зустрітися наступного дня, щоб вони йому краще показали місто.

Дівчата запросили Валерія зайти до них у гості на чай, поспілкуватися та ближче познайомитися. Він відразу погодився. Вже за півгодини вони були в районі автовокзалу. Невеличка однокімнатна квартирка, яку вони разом винаймали, була затишна й привітна. Про себе дівчата розповіли, що студентки і приїхали з околиць Рівного на навчання. Винаймають квартиру постійно, оскільки після навчання підробляють офіціантками.

Швидко накрили на стіл: чай, печиво, домашнє вино.

“Вип’ємо за знайомство? Домашнє вино, моя мама сама виготовляє”, - посміхнулася Наталі.

Від такої пропозиції Валерій відмовитися просто не міг, тим паче, просила його Наташа.

Після двох келихів вина Валерій уже не слідкував за часом, йому було добре, спокійно, от тільки почало хилити на сон.

“Тяжкий насичений робочий день, прогулянка, дискотека, от і стомився,” - запевняв себе подумки Валерій.

А далі... ранок, порожня кімната. Він не відразу зміг зрозуміти, що з ним трапилося, але відсутність грошей в гаманці (а це - 400 доларів і двісті гривень), та золотого ланцюжка, якого йому подарували на 25-річчя, привела його до тями. Двері були не замкнені, і він вирішив запитати в сусідів про мешканок цієї квартири. Одна старенька бабуся розповіла, що цю квартиру здають поденно і щоразу тут нові мешканці, які в місті проїздом.

Валерій зателефонував до знайомого, з котрим спілкувався напередодні, і розповів свою сумну історію. Звісно, соромно було зізнаватися, що дві молоді дівчини його надурили і обікрали. Сергій припустив, що йому, напевне, підсипали клофелін, і порадив здати аналізи та звернутися до правоохоронних органів. Аналізи Валерій здав і переконався, що йому дійсно підсипали клофелін, але звертатися до правоохоронних органів не став.

“По-перше, було соромно, а, по-друге, - нехай це для мене буде уроком на все життя. Пам’ятатиму, що людям довіряти не можна, і завжди потрібно бути насторожі”, - каже Валерій.