Епідемія вроджених вад

Як зазначалося на семінарі, що відбувся у Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі, Рівненщина — одна з небагатьох областей України, де реалізується проект Євросоюзу EUROCAT, метою якого є раннє виявлення вроджених вад дитини на стадії вагітності матері. Саме в діагностичному центрі кілька років поспіль діє “ОМНІ-мережа для дітей”, яка й втілює програму запобігання вродженим вадам. В обласному медико-генетичному центрі складено реєстр вроджених вад та ведеться реєстрація вагітних. За даними медиків, особливо гостро аномалії розвитку плода відчуваються у поліських районах Рівненщини, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС. Також при здійсненні програми задокументовано високу частоту виникнення вад невральної трубки (ВНТ). Cпинно-мозкова кила та аненцефалія - дві найпоширеніші форми вад невральної трубки, які вражають понад 300000 новонароджених у світі. Ще з античних часів ці недуги зумовлюють важкі ураження центральної нервової системи з подальшим формуванням інвалідності та смертності. Утім, останні десятиріччя ввійшли в історію медицини як час “прориву” у лікуванні цих хвороб. Але не в нас, де вкрай кепське навколишнє середовище плюс незбалансоване харчування широких верств населення. На Рівненщині щороку відбувається приблизно 10000 пологів, у п’яти відсотків з них виявляються вроджені вади. А тому одним із завдань саміту в Будапешті було визначення стратегії щодо преконцепційного здоров’я та підтримки нагляду за вродженими вадами розвитку, досліджень та профілактики. Позаяк частота виникнення вагітностей із ВНТ у північно-західному регіоні (Рівненщина та Волинь) майже вчетверо перевищує допустимий рівень, за профілактику можна вважати вживання фолієвої кислоти - вітаміну групи В. Цей синтетичний вітамін змен-шує дитині ризик народитися з дефектами невральної трубки. Адже серед населення України широко розповсюджений дефіцит фолатів. Щоб припинити епідемію вроджених вад, кілька років тому хотіли впровадити загальне збагачення борошна фолієвою кислотою. Навіть очікувалося, що така фортифікація також знизить частоту розвитку фолат-залежної анемії, інфарктів та інсультів у населення.

Інша думка

Ряд медичних генетиків стверджує: механізм дії фолієвої кислоти всебічно не вивчено, тож додавати її в раціон усієї популяції не можна. Не виключено, що безконтрольне споживання синтетичного вітаміну може серйозно зашкодити здоров’ю певних груп населення. Сумніви висловлює й академік АМН України, голова Міжвідомчої координаційної ради з фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики Віталій КОРДЮМ:

- Фолієва кислота насправді навдивовижу корисний для організму людини елемент харчування. Це ніхто не піддає сумніву. Інше питання: чому її мусить споживати все населення країни… Для України, яка перебуває в складному соціальному й екологічному становищі, посилання на інші країни не підходять. Ніхто ніколи спеціально не перевіряв дію фолієвої кислоти на пухлинних хворих. Нещодавно з’явилися дані про новий метод хіміотерапії злоякісних пухлин, розроблений американськими вченими. Вони використовують фолієву кислоту як “буксир” для доставки ліків до ракових клітин. З’ясувалося, що клітини раку яєчників, матки, нирок, грудей, легень, кишківника й пухлин мозку синтезують величезну кількість рецепторів до фолієвої кислоти. Вона потрібна їм для підтримки активного розмноження, що є особливістю пухлин. Тобто, з одного боку, фолієва кислота служить чинником запобігання захворюванню на рак, але коли пухлина вже виникла, її вживання може прискорювати процес. А в нас більшість населення країни належить до групи ризику щодо онкозахворювань, багато хто не знає про свою хворобу. І позаяк дія фолієвої кислоти неоднозначна, то, на мій погляд, вводити її в раціон харчування всього населення без додаткових досліджень не можна. (“Зелене світло “Троянському коню?”. Газета “Дзеркало тижня”.)