Портрет блідої поганки

- На перший погляд, правила збору грибів прості. Але щороку ми знову й знову чуємо про десятки отруєнь, часто зі смертельним наслідком. Здавалося б, усі чули про над-звичайно часті отруєння блідою поганкою, чи не так? А все тому, що цей гриб маскується то під печерицю, то під сироїжку, а відтак потрапляє до кошика недосвідченого грибника. А тим часом бліда поганка здавна відома своєю отруйністю. Щороку від неї безліч людей і на лікарняному ліжку буває, а немало й помирає. Висока смертність пояснюється не лише сильною отрутою, яка входить до складу цих грибів, але й її незвичними властивостями. Основну роль у механізмі отруєння відіграє аманитоксин. Наприклад, 25-50 мг цієї отрути, яка міститься в одному грибі блідої поганки, досить, щоб викликати смертельне отруєння. Понад те, аманитоксин зовсім не розчиняється у воді й зберігає свою отруйність навіть після двадцятихвилинного кип’ятіння. Потрапивши в людський організм, отрута дає про себе знати не відразу, а трохи згодом. Коли ж з’явилися ознаки отруєння, то врятувати людину вже важко, адже токсин гриба в крові видалити з організму дуже складно.

- І все ж вкажіть симптоми отруєння.

- Зазвичай ознаки отруєння виникають через шість-дванадцять годин після споживання гриба. А це: підвищене слиновиділення, сильний біль у животі, невпинна блювота, розлад кишківника. Через значну втрату рідини у людини розвивається нестерпна спрага. Сильний біль у печінці супроводжується швидким розвитком жовтяниці. Нерідко виникають судоми, обличчя набуває синюватого відтінку. Щогодини хворий слабшає, непритомніє. За день-два може настати летальний кінець. Утім, при отруєнні блідою поганкою не завжди характерне бурхливе наростання симптомів. Іноді спочатку воно може нагадувати звичайний розлад шлунку, при якому час від часу є періоди поліпшення самопочуття.

- Іноді можна почути, що отруйні гриби буцімто якось сигналізують про свою отруйність неприємним запахом, їх не їдять навіть черв’яки.

- На жаль, це нісенітниця й одночасно небезпечна помилка. Радше навпаки, люди, що отруїлися блідою поганкою, хвалили її смакові якості. Мовляв, її смак схожий на печерицю.

Відтак нагадую, що ніколи не слід збирати гриби, які біля кореня ніжки мають потовщення, оточене оболонкою. У таких “шампіньйонів” пластинки білого кольору, на противагу справжнім, у яких пластинки швидко рожевіють і темніють. Так само не варто їх куштувати. Доскональне знання “портрету” блідої поганки дозволить уникнути небезпечних наслідків. Звісно, всьому цьому найперше слід навчити дітей, яких ви берете до лісу. Адже саме тут виною є незнання.

Щодо славнозвісного мухомора, то його, особливо червоного, справді важко не побачити й сплутати з їстівним грибом. Проте навіть червоним мухомором отруюються. Але в природі є ще сіро-рожеві та пантерний мухомори. Саме останній теж віддалено нагадує печерицю й легко може потрапити в кошик. Однак смертельні отруєння спричиняє споживання лише великої кількості мухоморів.

Питаєте, чим це пояснюється? Отрута мухоморів – мускарин – функціонально діє тільки на нервову систему людини й не викликає ураження внутрішніх органів. Убити людину може 3-5 мг цієї отрути, яка міститься у трьох-чотирьох мухоморах.

А ось збираючи печериці, пильнуйте, щоб у них на ніжках не було пластинчатого кільця і біля кореня ніжки – потовщення.

При отруєнні грибами слід мерщій звернутися до лікарні. Перед тим треба прийняти послаблюючий засіб, промити шлунок, найкраще марганцевокислим калієм. Хворий повинен багато пити підсоленої холодної води, чаю тощо.